шать, оросить. А хто буде явір поливати, той буде мене споминати. Чуб. V. 210. Поливала та ромен-зілля дрібними сльозами. Чуб. V. 336. 2) Глазировать, покрывать, покрыть глазурью (посуду). Шух. I. 264.
По́ли́вка, ки, ж. 1) Соусъ, подливка. Вже двірської поливки хлиснув, а оброкового хліба покушав. Ном. № 1312. 2) Супъ. Вх. Уг. 261. 3) Каша съ тертымъ коноплянымъ сѣменемъ. Мнж. 190. Ум. Поливочка. Усядь, брате, на лавичку, сербай добру поливочку. Гол. I. 209.
По́ливо, ва, с. 1) = Полива. Вас. 180. 2) Сорныя травы, которыя выпалываютъ. Чи у вас там городи ростуть? — Поливо росте, а городовики нема. Черниг. у.
Поли́вочка, ки, ж. Ум. отъ поливка.
Поли́в'яний, а, е. Глазированный, муравленный. Тут їли різнії потрави і все з полив'яних мисок. Котл. Ен. I. 18. Се ще тютя з полив'яним носом. Ном. № 2887.
Поли́в'яник, ка, м. Горшечникъ, дѣлающій глазированную посуду, преимущественно миски. О. 1862. V. 20.
Полига́ти, га́ю, єш, гл. Поглотать, поѣсть съ жадностью.
Полига́тися, га́юся, єшся, гл. Сойтись, связаться съ кѣмъ. Полигалися з жидами. Шевч. Латин старий і полигався з Енеєм нашим молодцем, Еней і зятем називався. Котл. Ен. IV. 33.
Поли́гатися, гаюся, єшся, гл. Потащиться, отправиться. Поли́галась і я у Київ. Зміев. в.
Поли́гач, ча, м. Соучастникъ. Полигач Бруховецького, Вуяхевич. К. ЧР. 313.
Полиза́ти, лижу́, жеш, гл. Полизать.
Поли́зач, ча, м. Лизунъ; блюдолизъ.
Поли́зькати, каю, єш, гл. Полизать. Де не взявся собака, — полизькав, полизькав. Грин. I. 150, 151.
По́лик, ка, ж. Ум. отъ піл.
Поли́к, ка́, м. Вышитые наплечники женской сорочки. КС. 1893. V. 281. В кожної сорочки з поликами. Св. Л. 2. Полики шовкові лосняють, літа мої минають. Чуб. V. 1093.
Поли́н, ну, м. Раст. Artemisia Absinthium L. Вх. Пч. I. 9. Шух. I. 21. Вона її напувала гірким полином. Нп. Ум. Полино́чок. Ой в нелюба гірка губа, ще й гірша полиночку. Чуб. V. 998.
Полина́ти, на́ю, єш, гл. Летѣть. Полинайте ж, дітки, пташками по світу: ми, синку, соловейком, а ти, доню, зозулею. ЗОЮР. II. 34. Сива зозуленька полинає. Мил. 193.
Полине́ць, нцю́, м. Раст. Artemisia austriaca L. ЗЮЗО. I. 112.
Полині́вка, ки, ж. Полынная водка. Богодух. у.
Полино́чок, чку, м. Ум. отъ полин.
Полину́ти, ну́, не́ш, гл. Полетѣть. Ой коли б я зозуля, я б до неба полинула. Макс. Козак як голуб: знявся та й полинув. Ном. № 785.
Поли́нчик, ку, м. Раст. Gnaphalium arvense. L. Черк. у.
Поли́нь, ню́, м. = Полин. Воліла б я гіркий полинь їсти, як з тобою на посаді сісти. Чуб. V. 368.
Полиня́ти, ня́ю, єш, гл. Полинять, поблекнуть. Полиняла стрічка, брови полиняють. Шевч. 12.
Полисі́ти, сі́ю, єш, гл. Облысѣть. Пуста голова а ні полисіє, а ні посивіє. Ном. № 6156.
Поли́скування, ня, с. Сверканіе.
Поли́скувати, ся, кую, ся, єш, ся, гл. Блестѣть, лосниться, сверкать. Вже сивиною коси полискувались. Св. Л. 135. Полискується бриль солом'яний, наче золотий. О. 1862. VI. 42.
Полистува́тися, ту́юся, єшся, гл. Переписываться съ кѣмъ нѣкоторое время.
Поли́ти. См. Поливати.
Поли́тися, ллю́ся, ллє́шся, гл. Политься. Слово полум'єм взялося, і з мовчання, сумування мов той бистрень полилося. К. Псал. 95. Кров полилася. Шевч. 167.
Полихосло́вити, влю, виш, гл. Поругать, поругаться.
Полице́йник, ка, м. = Полиціян. Гол. Од. 14.
Поли́ція, ції, ж. Полиція. А нарешті досталося, що в полиції сидів: Рудч. Чп. 237.
Полиція́н, на, полиція́нт, та, м. Состоящій на полицейской службѣ, полицейскій. О. 1862. III. 78. На пляцу нема нічого, хиба який духовний до консисторії протягне та полиціян свариться. Св. Л. 217. Иди по полицияна. Вх. Лем. 452.
Поли́ця, ці, ж. 1) Полка. Чуб. VII. 386. Казала нам нивка, що є в пана горівка в коморі на полині. Лукаш. 148. 2) Отвалъ у плуга. Вас. 199. Шух. I. 165. Тепер моя голівонька в тузі, поламалась поличенька в плузі. Ой чи мені полицю тесати, чи до дівчини на всю ніч ма-
