вік не розгудить. Ном. № 8950. Сужене — не розгужене. Ном. № 8950.
Розгука́тися, ка́юся, єшся, гл. Раскричаться, зовя кого нибудь.
Розгуля́тися, ля́юся, єшся, гл. 1) Разгуляться, гулять. Ізойду, зойду на гору круту, на горі крутій розгуляюся. Грин. III. 389. 2) Разгуляться, расшалиться, разыграться, раскутиться. Розгулявся, як Сірко на прив'язі. Ном. № 12491. Ой Ганнусю-душечко, чого підлога подоптана? Діти ся розгуляли, підлогу подоптали. Чуб. V. 64.
Розгу́ркатися, каюся, єшся, гл. Разгремѣться.
Розгуркота́тися, чу́ся, чешся, розгуркоті́тися, чу́ся, ти́шся, гл. = Розгуркатися.
Розгу́торити, рю, риш, гл. — мо́ву. Разговориться. Із вітром сонечко розгуторило мову про силу, бачите, хто з них моцніший був. Греб. 375.
Розгуто́ритися, рюся, ришся, гл. Разговориться, разболтаться. Між людьми рідко-рідко коли розгуториться, та й то ще не з усяким. Сим. 228.
Розґе́дзґатися, ґаюся, єшся, гл. 1) Разбѣгаться, мечась подъ вліяніемъ боли отъ укусовъ насѣкомыхъ (о четверон. животныхъ). 2) Расшалиться, раскапризничаться. 3) Разсердиться. Грицько дуже розґедзґався. Волч. у.
Роздаба́рювати, рюю, єш, гл. Разглагольствовать. Що ви тут так довго роздабарюєте? Котл. НП. 411.
Роздава́льник, ка, м. 1) Раздающій. 2) Щедро раздающій, любящій дарить. Рк. Левиц.
Роздава́ння, ня, с. Раздача.
Роздава́ти, да́ю, є́ш, сов. в. розда́ти, да́м, даси́, гл. Раздавать, раздать. Бог старий господарь, має більше, ніж роздасть. Ном. № 58.
Роздава́тися, даю́ся, є́шся, сов. в. розда́тися, да́мся, даси́ся, гл. 1) Раздаваться, раздаться, быть розданнымъ. 2) Разступаться, разступиться. Хвиля роздалася і обох покрила. Шевч. 3) Расширяться, расшириться. Не кравець винен: сам розлазишся, то й одежа мусить роздатись. Левиц. I. 140. Тільки що небудь нагріється, то зразу робиться більшим, роздається. Дещо. 4) Разгуляться. Ой поїдем в чисте поле, в чистім полі роздаймося. Чуб. V. 42.
Роздави́ти, ся. См. Роздавлювати, ся.
Розда́влювати, люю, єш, сов. в. роздави́ти, влю́, виш, гл. Раздавливать, раздавить. Я роздавлю тебе як жабу. Котл. Ен.
Розда́влюватися, лююся, єшся, сов. в. роздави́тися, влю́ся, вишся, гл. Раздавливаться, раздавиться.
Розда́йко, ка, м. Щедрый, много раздающій.
Роздари́ти. См. Роздарувати.
Роздарко́вуватися, вуюся, єшся, гл. Любить щедро раздавать, раздаривать. Рк. Левиц.
Роздаро́вувати, ву́ю, єш, сов. в. роздарува́ти, ру́ю, єш, гл. Раздаривать, раздарить. Дичини повна комора: і роздаровує знакомим, своякам і всім, і продавав. Гн. I. 212.
Розда́ти, ся. См. Роздавати, ся.
Розда́ча, чі, ж. Раздача. В мене нема на роздачу: я й сам собі не настачу. Ном. № 14331.
Ро́здвій, вою, м. Раздвоеніе. Желех.
Роздвої́ти, ся. См. Роздвоювати, ся.
Роздво́ра, ри, ж. = Розвора 2. Вх. Лем. 462.
Роздво́ювати, дво́юю, єш, сов. в. роздвої́ти, двою́, ї́ш, гл. Раздваивать, раздвоить.
Роздво́юватися, дво́ююся, єшся, сов. в. роздвої́тися, двою́ся, ї́шся, гл. 1) Раздваиваться, раздвоиться. Левиц. Пов. 261. 2) Раскрываться, раскрыться на двѣ стороны. Ворітечка двійненькі, роздвойтеся! Чуб. V. 776.
Роздебе́ндювати, дюю, єш, гл. Растабаривать, болтать. Спокійнесенько роздебендювали молодички. Св. Л. 286.
Роздена́ти, на́ю, єш, сов. в. розідни́ти, ню́, ни́ш, гл. Вынимать, вынуть дно. Вх. Зн. 60. Узяли вони той вулік украли та й повезли його в поле, та там десь і розіднили, — дно викопали. Новомоск. у.
Розде́нчити, чу, чиш, гл. = Розіднити. Желех.
Розде́рти, ся. См. Роздирати, ся.
Розджо́хатися, хаюся, єшся, гл. Разсвирѣпѣть. Зеньк. у.
Роздзвони́тися, ню́ся, нишся, гл. Раззвониться.
Роздзьо́бати, роздзю́бати, баю, єш, гл. Расклевать. Дала бих тя іскупати, кавкам, вранам роздзьобати. АД. Г. 65. Ворон тіло роздзюбав, кости роскидає. Чуб. V. 375.
