лися у снідання як за обідом! Волч. у. (Лобод.).
Розне́мсатися, саюся, єшся, гл. = Розрюматися.
Розрепетува́тися, ту́юся, єшся, гл. Раскричаться, расшумѣться. Ном. № 9102. Надає їй бебехів, дак вона ще гірше розрепетується. Стор. МПр. 153.
Розри́в, ву, м. Раст. Impatiens noli tangere L. ЗЮЗО. I. 125. Розри́в-трава́ — въ народныхъ вѣрованіяхъ: трава, обладающая свойствомъ разрывать. Чуб. 1. 66. Що нам кайдани? Я призапас такої розрив-трави, що тілько притулимо, дак ік нечистому й пороспадаються. К. ЧР. 400.
I. Розрива́ти, ва́ю, єш, сов. в. розірва́ти, ву́, веш, гл. Разрывать разорвать. Черепаха знає, де єсть розрив-трава: як обгородити її гніздо, то вона сим зіллям зараз розриває. Чуб. I. 66. А вовчик сіресенький воли розірвав. Чуб. V. 308. Розірвали моє серце на дві половині. Чуб. V. 308. Шлюбу не розірве: казав бо при вінчанні, що не покину її аж до смерти. Кв.
II. Розрива́ти, ва́ю, єш, сов. в. розри́ти, ри́ю, єш, гл. Разрывать, разрыть, раскапывать, раскопать.
Розрива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. розірва́тися, ву́ся, вешся, гл. Разрываться, разорваться. Сам чобіт заший, коли розірвався. Ном. № 11265. Серце моє розривається, дивлячись на вас. Кв. I. 88. Ой нехай плаче, розірветься, а уже мене не дождеться. Чуб. V. 780.
Ро́зривка, ки, ж. Развлеченіе. НВолын. у. Роздумував про її легку, веселу натуру, липку до розривок. Левиц. I. 341.
Розрида́тися, да́юся, єшся, гл. Разрыдаться. Марта розридалась. Левиц. Пов. 43.
Розри́патися, па́юся, єшся, гл. Часто входить и выходить, отворяя и затворяя дверь.
Розрівня́ти, ня́ю, єш, гл. Выровнять, сравнять.
Розрідни́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Разойтись съ родными. Розріднилася з ріднею. Греб. 332.
Розрі́зати. См. Розрізувати.
Ро́зрізка, ки, ж. 1) Разрѣзъ. Херс. у. 2) Размежеваніе. Дожидаємо розрізки (землі), та ще й досі нема. Павлоград. у.
Розрізни́ти, ся. См. Розрізняти, ся.
Розрізня́ти, ня́ю, єш, сов. в. розрізни́ти, ню́, ниш, гл. 1) Раздѣлять, раздѣлить, разлучать, разлучить. Треба розрізнити парубка та дівку. Грин. I. 280. 2) Различать, различить, разбирать, разобрать. Не може розрізнити, що говорять: стілько було сміху. Г. Барв. 311.
Розрізня́тися, ня́юся, єшся, сов. в. розрізни́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Раздѣляться, раздѣлиться, разлучаться, разлучиться, пойти разными путями. Як же почули Олену, так зараз і розрізнились, неначе й не вони. Кв. I. 40. Ой у полі, в полі три дороги — треба розрізнитись. Мет. 361.
Розрі́зувати, зую, єш, сов. в. розрі́зати, жу, жеш, гл. Разрѣзывать, разрѣзать. Онисько розрізав кавуна надвоє. Левиц. Пов. 228.
Ро́зріст, росту, м. Ростъ, развитіе.
Розроби́ти. См. Розроблювати.
Розро́блювати, люю, єш, розробля́ти, ля́ю, єш, сов. в. розроби́ти, блю́, биш, гл. Разрабатывать, разработать.
Розроди́тися, джу́ся, дишся, гл. Разрѣшиться отъ бремени. На ту гору усе лізуть ті жінки, шо на цім світі не розродились. Мнж. 141.
Розрої́тися, рою́ся, ї́шся, гл. Развестись роями (о пчелахъ). З одного рійка розроїлось їх більш як сто колодок. Стор. II. 100.
Розрони́ти, ню́, ниш, гл. Разогнать. Де орду вгоню, там ю розроню. АД. I. 35.
Розроста́тися, та́юся, єшся, сов. в. розрости́ся, ту́ся, те́шся, гл. Разрастаться, разрастись. Папороть розрослась купою. МВ.
Розро́стуватися, туюся, єшся, гл. = Розростатися. Як би дощі, то б огудина розростувалася. Лебед. у.
Розруба́ти. См. Розрубувати.
Розруби́ти, блю́, биш, гл. Разложить, распредѣлить (подать и т. п.). Угор.
Розру́бувати, бую, єш, сов. в. розруба́ти, ба́ю, єш, гл. Разрубать, разрубить. Перетягли шнурками перину й одну подушку і сокирою розрубали як раз по половині. Левиц. Пов. 87.
Розруйно́вувати, вую, єш, сов. в. розруйнува́ти, ну́ю, єш, гл. Разрушать, разрушить, разваливать, развалить. Шевч. 219, 208. Палій зараз послав таких, що розруйнували геть чисто той стовб. ЗОЮР. I. 116.
Розрум'яни́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Раскраснѣться. Палажка, розрум'янив-
