Олені нав'язує на шию, і голову квітчає. Кв. II. 140.
Розси́пка, ки, ж. В розси́пку. Въ разсыпную. В розсипку кінних роспустивши, сам як опарений кричав. Котл. Ен.
Розсипни́й, а́, е́. Разбросанный. Розсипна наша волость. Харьк. г.
Розси́пчастий, а, е. Разсыпчастый. Аж кружало витоптав, танцюючи на розсипчастій долівці. Св. Л. 207. Разсипчаста картопля.
Розсити́ти, чу́, ти́ш, гл. О медѣ, сахарѣ: развести водой. Розситити (мед) так, як би в продажу. Чуб. I. 72.
Розсиха́тися, ха́юся, єшся, сов. в. розсо́хтися, хнуся, нешся, гл. Разсыхаться, разсохнуться. Цебер розсохся і розсипався. Рудч. Ск. I. 129.
Розсіва́ти, ва́ю, єш, сов. в. розсі́яти, сі́ю, єш, гл. Разсѣвать, разсѣять. Розсіяв я пшениченьку рідко. Чуб. V. 865.
Розсіва́тися, ва́юся, єшся, сов. в. розсі́ятися, сі́юся, єшся, гл. Разсѣваться, разсѣяться. Ходім, сестро, горою, розсіємось травою. Чуб. V. 201.
Розсіда́тися, да́юся, єшся, сов. в. розсі́стися, ся́дуся, дешся, гл. 1) Разсаживаться, разсѣсться. Гості розсідалися по лавках. Харьк. 2) Разсѣдаться, разсѣсться. Це вже ти розсілася, а робити й годі. Кобел. у. 3) Распадаться, распасться, лопнуть. Мнж. 137. Не їв — зомлів, наївся — розсівся. Ном. № 12156. А ще Кася не всілася, вже коляса розсілася. Чуб. V. 908. Нехай сердиться, хоч розсядеться. Грин. III. 241. Де ударить, то розсядеться й шкурка. Чуб. V. 595.
Розсідла́ти, ся. См. Розсідлувати, ся.
Розсі́длувати, лую, єш, сов. в. розсідла́ти, ла́ю, єш, гл. Разсѣдлывать, разсѣдлать. Удівонько молода, розсідлай мені коня. Чуб. V. 817.
Розсі́длуватися, луюся, єшся, сов. в. розсідла́тися, ла́юся, єшся, гл. Разсѣдлываться, разсѣдлаться.
Розсіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. розсі́кти, січу́, че́ш, гл. Разсѣкать, разсѣчь. Грин. III. 587. Мечем гострим розсікає і о камінь розбиває. Чуб. III. 364.
Розсі́льниця, ці, ж. Родъ щей изъ кислой капусты и кукурузной муки. Вх. Зн. 60.
Розсі́шка, ки, ж. Ум. отъ розсоха.
Розсі́яти, ся. См. Розсівати, ся.
Розскака́тися, ка́юся, єшся, гл. Распрыгаться, растанцоваться. Вх. Уг. 266.
Розскепа́тися, па́юся, єшся, гл. Разщепиться, расколоться.
Розски́глитися, люся, лишся, гл. Начать жалобно кричать.
Розско́читися, чуся, чишся, гл. 1) Распасться на куски, разскочиться. Так той меч на канцурки і розскочивсь. Мнж. 10. 2) Лопнуть, треснуть. Аж ся земля розскочила. Гол. IV. 479. Розскочиться моє серце на дві половині. Грин. III. 256.
Розскуба́ти, ба́ю, єш, сов. в. розску́бти, бу́, бе́ш, гл. Раздергивать, раздергать, расщипать. Розскубати ковтуння (у вовні). Вас. 202.
Розсла́вити. См. Розславляти.
Розславля́ти, ля́ю, єш, сов. в. розсла́вити, влю, виш, гл. Разглашать, разгласить. Хтось цікавий підхопив та розславив по селу — от і поговір став недобрий. МВ. II. 181.
Розслебезува́ти, зу́ю, єш, гл. Прочитать съ трудомъ. Переносно: разобрать, понять.
Розслу́хати, хаю, єш, гл. Разслышать. Чи через.... жаб, чи.... через кого.... я щось не розслухав. Кв. I. 78.
Розслу́хатися, хаюся, єшся, гл. Вслушаться, понять, выслушавъ. Перш було розсердився, а далі, як розслухавсь, що йому Настя, стогнучи, росказала, то й замовк. Кв. I. 90.
Розсмерді́тися, джу́ся, ди́шся, гл. Начать сильно вонять.
Розсми́кати, ся. См. Розсмикувати, ся.
Розсми́кувати, кую, єш, сов. в. розсми́кати, каю, єш, гл. Раздергивать, раздергать.
Розсми́куватися, куюся, єшся, сов. в. розсми́катися, каюся, єшся, гл. Раздергаться. Драг. 79.
Розсміши́ти, шу́, ши́ш, гл. Разсмѣшить. А вже розсмішити, так їй подавай. Кв. I. 158.
Розсмія́тися, мію́ся, є́шся, гл. Разсмѣяться. Чуб. I. 155. Розсміявся так красно, як би пекла не хотів. Ном. № 12635.
Розсмокта́ти, кчу́, чеш, гл. Разсосать.
Розснасти́тися, щу́ся, сти́шся, гл. Развалиться, разломаться (о чемъ либо сдѣланномъ, сбитомъ изъ различныхъ частей). Журавель коло криниці розснаститься, як недобре збитий. Рк. Левиц.
Розсоба́читися, чуся, чишся, гл. = Розіпсіти.
