Роз'я́зувати, зую, єш, сов. в. роз'яза́ти, жу́, жеш, гл. = Розв'язувати, розв'язати.
Роз'я́зуватися, зуюся, єшся, сов. в. уоз'яза́тися, жу́ся, жешся, гл. = Розв'язуватися, розв'язатися.
Роз'яри́ти, ся. См. Роз'яря́ти, ся.
Роз'яря́ти, ря́ю, єш, сов. в. роз'яри́ти, рю́, ри́ш, гл. 1) Разъярять, разъярить. І роз'ярив дружину злую побить Енеєвих прочан. Котл. Ен. 2) Разжигать, разжечь. В його душі Вожу искру Господь роз'яряє. Гол. III. 259.
Роз'яря́тися, ря́юся, єшся, сов. в. роз'яри́тися, рю́ся, ри́шся, гл. Разъяряться, разъяриться. Росердився і роз'ярився, аж піну з рота попустив. Котл. Ен.
Роз'яси́ти, шу́, си́ш, гл. Открыть, обнаружить. Він узяв і роз'ясив, що Клим зумисне цо зробив. Канев. у.
Роз'ятри́ти, ся. См. Роз'ятрювати, ся.
Роз'я́трювати, рю́ю, єш, сов. в. роз'я́трити, рю, риш, гл. Растрявлять, растравить. Роз'ятрити рану. Розмова з Василем роз'ятрила старе серце, старі рани. Левиц. I. 8.
Роз'я́трюватися, рююся, єшся, сов. в. роз'я́тритися, рюся, ришся, гл. 1) Растравляться, растравиться. Рана роз'ятрилась. 2) Воспламеняться, воспламениться, возбудиться. Почувши хміль, хлопці роз'ятрились — тільки б гуляти. Св. Л. 188.
Роївня, ні, ж. Ройникъ, корзина, куда собираютъ рой.
Роїстий, а, е. Богатый роями. Пасіка роїста. К. ЦН. 237.
Роїти, рою́, ї́ш, гл. Выпускать рой. Ой де ж ми будем присаду мати, рої роїти і меди носити. Чуб. III. 392.
Рої́тися, рою́ся, ї́шся, гл. 1) Роиться. Сідайте, щоб рої роїлись. Ном. № 11862. 2) — в голові́. Вспомниться. Усього то не згадаєш… а так перекину, що роїться в голові з крамаревого оповідання. О. 1862. IX. 70. Йому в голові і буде все роїтись, що.... вона йому не рівня. Котл. НП. 373.
Ройови́й, а́, е́. Принадлежащій рою, т. е. восковой (о свѣчѣ)? Над миленьков, над молоденьков ройова свічка горить. ЗЮЗО. II. 416.
Ройови́к, ка́, м. Раст. маточникъ, Melissa officinalis L. Анн. 213.
Ройви́ця, ці, ж. = Рійба.
Ройо́к, йка, ройо́чок, чка, м. Ум. отъ рій.
Роки́та, ти, ж. Ракита. Ой лежав козак убитий та у полі під рокитою. Чуб. V. 881. Ум. Роки́точка. Мет. 56.
Роки́тина, ни, ж. = Рокита. Желех.
Роки́тник, ка, м. Раст. а) Salix incybacea L, Salix rosmarinifolia. ЗЮЗО. I. 134. б) Cytisus biflorus L. ЗЮЗО. I. 120.
Роки́товий, а, е. Ракитный. Чуб. V. 358.
Роки́точка, ки, ж. Ум. отъ рокита.
Роки́тяний, а, е. = Рокитовий. Желех.
Роківщи́на, ни, ж. = Рокове. К. МВ. X. 3. Се засуджена попівська від них роківщина. К. МБ. X. 7.
Рокове́, во́го, с. Годичный сборъ, собираемый съ прихожанъ священникомъ. Шерть-верть, бери чверть — вийшло рокове. Ном. № 217.
Рокови́й, а́, е́ 1) Годовой, бывающій разъ въ году. Роковий ярмарок. Св. Л. 20. Зов'єм віночки на всі святочки, на годовії, на роковії. Чуб. III. 334. До вас прийдуть рокові гості. Чуб. III. 192. Завтра святий празник, роковий день Великдень. АД. I. 231. 2) Годовой. Ой щоб ту ніч пожерла тьма страшенна, щоб не лічив її ніхто в роковім крузі. К. Іов. 7.
Рокови́ни, ви́н, ж. мн. Годовщина. Роковини по Шевченкові. О. 1862. III. 22.
Рокота́ти, чу́, чеш, рокоті́ти, чу́, тиш, гл. Гремѣть, рокотать. Грім так і рокотить. Кв. II. 310.
Рокотня́, ні́, ж. Грохотаніе грома. Кв.
Рольни́к, ка́, м. = Рі́льник. Вже був з його добрий погонич або й рільник. Чуб. I. 154.
Роля́, лі́, ж. = Рілля. Не хотять по ролі спотикати, за плугом спини ламати. Лукаш. 37.
Рома́н, ну, м. 1) Раст. а) Matricaria Chamomilla, ромашка. Анн. 209. б) Chrysanthemum inodorum. Лв. 97. 2) Романъ (лит. произведеніе). Писав романи. К. Гр. Кв. 18. Ум. Романе́ць.
Романе́ць, нця, м. 1) Ум. отъ роман. 2) Раст. Chrysanthemum corymbosum. Вх. Пч. II. 30.
Рола́ник, ка, м. Пт. = Ремез. Вх. Пч. II. 13.
Рома́нів, нова, ве. Принадлежащій Роману. Рома́нова ха́та. Острогъ. Хиба хочеш у романову хату, де вікна великі? Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
