жащій сыну, относящійся къ нему. Харьков. г.
Си́ник, ка, м. = Синиця. Вх. Лем. 464.
Сини́ло, ла, с. Синило, синяя краска. Усякі в його пляшечки: де глина наколочена, де цегла, де синило. Г. Барв. 325. Реме́ство сини́ло. Синильное ремесло. Роблю ж я таки те ремество синило, так воно мені добре в знаки́ далося: як я його мішала, так воно мені за очі взялося. ЗОЮР. I. 219.
Сини́ти, ню́, ниш, гл. Окрашивать въ синюю краску, синить.
Сини́ха, хи, ж. = Синова. Син, як син, та синиха лиха. Ном. № 9298.
Сини́ця, ці, ж. 1) Синица. В саду щебечуть синиці. Чуб. V. 454. 2) Названіе вола масти нѣсколько темнѣе димана (см.). КС. 1898. VII. 43. Ум. Сини́чка.
Сини́чка, ки, ж. 1) Ум. отъ синиця. Чуб. V. 465. 2) Раст. Delphinium elatum L. ЗЮЗО. I. 121.
Си́нів, нова, ве. Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему. Як заплаче мій отець, що синова голова в чужім краю полягла. Чуб. V. 1034.
Сині́вство, ва, с. Сыновство, сыновнее сотояніе.
Сині́вський, а, е. Сыновній.
Си́ній, я, є. 1) Синій. Синій жупан. Синя квітка. А моя могила край синього моря. Мет. 93. У п'яниці коли не очі сині, то спина в глині. Ном. 2) — ка́мінь. Мѣдный купоросъ. Ум. Сине́нькій, сине́сенький.
Сині́ти, ні́ю, єш, гл. Синѣть. Кругом його степ, як море широке, синіє. Шевч.
Сині́тка, ки, ж. = Синятка. См. Синьота.
Си́нко, ка, м. Ум. отъ син.
Синова́, во́ї, ж. Жена сына.
Синове́ць, вця́, м. 1) Сынъ. І батько й матінка його.... пили, гуляли, веселились за щастя синовця свого. Мкр. Г. 61. Маруся синовця родила. Мкр. Г. 68. 2) Племянникъ, сынъ брата. Желех.
Синови́ця, ці, ж. Племянница, дочь брата.
Сино́к, нка́, си́нонько, ка, сино́чок, чка, си́нчичок, чка, м. Ум. отъ син.
Синь, ні, ж. Синева. За пташкою у сині вітати. Ном. № 13205.
Си́нька, ки, ж. Синька. Синьки купила. Чуб. V. 1171.
Си́ньо, нар. Сине. Цвіте воно синьо. Ум. Сине́нько, сине́сенько. Ой на горі, ненько, да зацвіло синенько. Чуб. V. 111.
Синьово́да, ди, ж. Раст. = Остріжка. Вх. Пч. I. 10.
Синьоворо́нка, ки, ж. = Сивограк. Вх. Пч. II. 9.
Синьогру́дкаж. Пт. Lusciola suecica. Вх. Пч. 12.
Синьогу́б, ба, м. Рыба Abramis vimba. Вх. Пч. II. 18.
Синьокапта́нник, ка, м. Носящій синій кафтанъ. Та постривайте, пани-кармазини! гукнув один з синьокаптанників. К. ЧР. 71.
Синьота́, ти́, ж. Синій цвѣтъ. На плахті синьоти багато, то й звуть: плахта-синітка. Волч. у.
Синьоцві́т, ту, м. Раст. а) Delphinium Ajacis L. ЗЮЗО. I. 121. б) Nepeta nuda L. ЗЮЗО. I. 129.
Синю́к, ка́, м. 1) Грибъ изъ породы Boletus. Радом. у. 2) = Синиця 1. Вх. Пч. II. 13.
Синю́ха, хи, ж. Раст. Agaricus violaceus L. ЗЮЗО. I. 110.
Си́нява, ви, ж. Синева. Г. Барв. 217. Україна зникала в синяві. К. Дз. 155.
Синя́вка, ки, ж. 1) Стоячая вода, болото, лужа. Вх. Зн. 88, 63. 2) мн. Раст. Knautia arvensis coult. ЗЮЗО. I. 126.
Синявча́, чати, с. = Синяк 6. Вх. Зн. 30.
Синя́к, ка́, м. 1) Синякъ. Еге, нароком, коли синяк під оком. Ном. № 14234. 2) Пт. лѣсной голубь, дикій сизый голубь. Columba oenas. Вх. Пч. 9. 3) Раст. а) Echium vulgare L. ЗЮЗО. I. 121. б) Anchusa officinalis L. ЗЮЗО. I. 175. 4) Грибъ Agaridis necator. Ой казали синяки, що ми зроду солодкі. Чуб. V. 1183. 5) Мѣдный купоросъ. Гол. 6) = Сивуля 3.
Си́нятина, ни, ж. Синякъ. Б'є жінку — вона синятини тижнями носить. Кременч. у.
Синя́тка, ки, ж. Сортъ плахти, запаски. Чуб. VII. 428. Вас. 170. Г. Барв. 52. Що в лянній сорочці, а в плахті синятці. Чуб. V. 417. Ум. Синя́точка. Маркев. 11. Запасочка синяточка. Чуб. III. 486.
Синя́тко, ка, с. Сыночекъ. Пригорнула Олеся синятко до серця. МВ. I.
Синя́чник, ка, м. Раст. Isatis tinctoria L. ЗЮЗО. I. 125.
Си́панець, нця, м. Амбарь (для ссыпки зерна). Вх. Зн. 63. Желех.
