тоді скрипаль по селах, грає та й грає. Грин. I. 41.
Скрипа́рь, ря́, м. = Скрипаль. К. ЦН. 228.
Скри́пати, паю, єш, одн. в. скри́пнути, пну, неш, гл. Скрипѣть, скрипнуть. Нанявся — продався: скажуть дверима скрипати, то скрипай. Ном. № 10386.
Скрипи́ця, ці, ж. 1) Колодка, деревянные кандалы. Візьміть Палія Семена та забийте в кайдани, а на руки скрипиці. О. 1862. VIII. Скували ніжки да скрипицею. АД. I. 79. 2) Въ блокѣ, на кот. подвѣшивается въ ткацк. станкѣ начи́ння, скрипи́цями наз. та часть блока (жа́бки), въ которой обращается каточекъ. Шух. I. 256.
Скрипі́ти, плю́, пи́ш, гл. 1) Скрипѣть. На нозі сап'ян скрипить, а в горшку трясця кипить. Ном. № 11191. 2) Скрежетать. Василь як спить, скрипить зубами. Терск. обл. 3) Играть на скрипку. Пан узів скрипку, зачів скрипіти, а богач з жінков і родійов пішли в данец. Гн. II. 177.
Скрипі́чник, ка, м. = Скрипаль. ЕЗ. У. 68. Гн. II. 177. Цимбалоньки ріжуть, скрипічники грають. Федьк. I. 44.
Скри́пка, ки, ж. Скрипка. Санжарівки на скрипці грали. Котл. Ум. Скри́почка.
Скрипли́вий, а, е. Скрипучій. Скрипливії ворітечка, трудно їх заперти. Чуб. V. 216.
Скри́пник, ка, м. 1) = Скрипаль. О. 1862. IX. 70. Гн. II. 8. 2) Насѣк. Lamia. Вх. Пч. I. 6.
Скри́пнути. См. Скрипіти.
Скрипоті́ти, почу́, ти́ш, гл. = Скрипіти. Ворітця скрипочуть. Грин. I. 147.
Скрипу́ла, ли, ж. Старая дѣва. Ти, скрипуло стара. Вх. Зн. 64.
Скрипу́нь, ня, м. = Скрипник 2. Вх. Пч. I. 6.
Скрипу́чий, а, е = Скрипливий. Скрипуче колесо довше ходить. Ном. № 8156.
Скри́ти, ся. См. Скривати, ся.
Скритикува́ти, ку́ю, єш, гл. Отнестись критически, подвергнуть критикѣ. То була така необачність, що скритикує її й мала дитина. К. ХП. 126.
Скри́тися, рю́ся, ри́шся, гл. = Искрити. На личмані в мене (од сонця).... як зоря скриться. Г. Барв. 83.
Скри́тка, ки, ж. = Накритка = Покритка. КС. 1882. II. 427.
Скри́то, нар. Скрытно, тайкомъ. Давно люде християне скрито ся молили. Гн. II. 251.
Скрича́ти, чу́, чи́ш, гл. Закричать. Хочу скричати — дух мені захопило. МВ. (О. 1862. III. 41)
Скрича́тися, чу́ся, чи́шся, гл. Истомиться, измучиться отъ крика. (Дитя) за ніч іскричалось і ніч не спало. Г. Барв. 530.
Скриши́ти, шу́, шеш, гл. Искрошить. На капусту скришу.
Скриба́чка, ки, ж. Скребница. Скребли залізними скрибачками. Чуб. I. 77.
Скрівави́ти, влю́, ви́ш, гл. Окровавить. Скрівавив йому всю пику, — побив.
Скрізь, нар. Вездѣ. Скрізь добре, де нас нема. Ном. Скрізь гармидер та реготня в хаті і на дворі. Шевч. 2) Всегда, постоянно. Він скруозь так робить, — так і вчора й позавчора було. Черн. г.
Скріпля́ти, ля́ю, єш, гл. Скрѣплять, укрѣплять. Добрий борщ оскомистий приставляє, живіт козаків скріпляє. Чуб. V. 934.
Скровави́ти, влю́, ви́ш, гл. = Скрівавити. Ой ти ж мужа, ой ти ж мужа, істребила, всі сінечки скровавила. Чуб. V. 840.
Скро́йка, ки, ж. Выкройка, шаблонъ (для шитья). Вас. 156.
Скрома́діння, ня, с. Скобленіе.
Скрома́дити, джу, диш, гл. Скоблить, скресть. Моркву, буряки скромадити.
Скрома́дитися, джуся, дишся, гл. Царапаться. Чую, в сінях щось скромадиться. Борз. у.
Скропи́ти. См. Скропляти.
Скро́плювати, люю, єш, скропля́ти, ля́ю, єш, сов. в. скропи́ти, плю́, пиш, гл. Окроплять, окропить. К. Дз. 217. Скропляй нас, матінонько, свяченою водою. Грин. III. 523. І скроплював безплодную пустиню. К. Іов. 86. Не скропиш того свяченою водою. Ном. № 5670.
Скруг, га, м. На скру́зі. На ущербѣ луны. Йому на скрузі голова болить. Канев. у.
Скругли́ти. См. Скругляти.
Скругля́ти, ля́ю, єш, сов. в. скругли́ти, глю́, лиш, гл. 1) Округлять, округлить. Ти мене, мов глину, зліпив, скруглив. К. Іов. 22. 2) Очищать, очистить хлѣбныя зерна вращеніемъ въ решетѣ. Вх. Зн. 64.
Скру́жки, жок, ж. мн. То, что отбрасывается отъ зерна, когда его скругля́ють.
