Сли́вка, ки, ж. 1) Ум. отъ слива. 2) = Писанка. МУЕ. III. 42, 43. 3) Родъ орнамента въ вышивкѣ, рѣзьбѣ. КС. 1893. V. 278. Г. Барв. 216. Шух. I. 303.
Сливко́вий, а, е. Объ узорѣ въ вышивкѣ: вышитый сливка́ми. Kolb. I. 48, 49.
Сливни́к, ка, м. Садъ изъ сливовыхъ деревьевъ. Зміев. у.
Сливня́к, ка́, м. = Сливник. Садок той увесь був заріс вишенням, сливняком і рясними грушами і яблуням. О. 1862. VIII. 15.
Сли́вовий, а, е. Сливовый.
Сливови́ця, ці, ж. Водка изъ сливъ. Угор.
Сли́вонька, сли́вочка, ки, ж. Ум. отъ слива.
Сли́вчити, вчу, чиш, гл. = Сливити. Починають сливити сливки (сливчити) = писати писанки, чи малювати. МУЕ. III. 42.
Слив'я́нка, ки, ж. 1) Сливовая наливка. І кубками пили слив'янку. Котл. Ен. 2) Отваръ изъ сливъ. Угор. 3) Сортъ плахты. Чуб. VII. 428. КС. 1893. XII. 448.
Слиж, жа, м. 1) = Сляж. Сімсот соколят на одній постелі сплять. — Слижі на горищі. Мнж. 175. 2) Рыба Cobitis barbatula, голецъ. Шух. I. 24.
Слижа́н, на́, слижу́н, на́, м. = Слиж 2. Угор.
Сли́з, зу, м. 1) Слизь. Желех. 2) Раст. Malva silvestris. Вх. Пч. I. 11.
Сли́зень, зня, м. Селезенка. Вх. Уг. 268.
Слизе́нький, а, е. Ум. отъ слизький.
Слизенько, нар. Ум. отъ слизько.
Сли́зик, ка, м. = Слиж 2. Вх. Пч. II. 19.
Слизи́ти, зю́, зи́ш, гл. 1) Дѣлаться скользкимъ. Шлях слизить після мряки. Канев. у. 2) Течь, сочиться. См. Слезити. Ота свічка, то хоч би вона тобі слизила, так ані трохи. Канев. у.
Сли́знути, ну, неш, гл. Исчезнуть, пропасть. Ном. № 3781. І він, як муха в зіму, слиз. Котл. Ен. II. 10. Слиз, наче кріз землю пішов.
Слизо́та́, ти, ж. 1) Скользкость, гололедица. Кінь не кований та й боїться слизоти. Волч. у. Ото слизота — ні проїхать, ні пройти. 2) Сукровица. Слизота слизотить (з мертвяка). Мир. ХРВ. 48.
Слизоті́ти, чу́, ти́ш, гл. = Слизити 2. Мир. ХРВ. 48. По весні текла всяка нечисть, слизотіла й пінила. Мир. ХРВ. 162.
Слизува́тий, а, е. Слизистый, покрытый слизью. Слизувате сало. Павлогр. у.
Слизьки́й, а́, е́. Скользкій. Погода не тая, дорога слизькая. Чуб. V. 766. Зогна́в на слизьке́. Поставилъ въ затруднительное положеніе. Ном. № 4183. Ум. Слизьке́нький, слизе́нький. Тепер ніченька темненька, дорога слизенька. О. 1862. IV. 25.
Сли́зько, нар. Скользко. До церкви слизько, до дівчат близько. Ном. № 8792. Ум. Слизе́нько, слизьке́нько.
Слима́к, ка́, м. 1) Улитка. Вх. Пч. II. 28. Каменец. у. 2) Монастырскій служка, послушникъ. Гладкий як слимак. Ном. № 13139. Крадуть слимаки гусей, качок, курей индиків у Гевалів і Амаликів. Котл. Ен. V. 51. 3) Писанка съ изображеніемъ улитки. КС. 1891. VI. 379. Ум. Слимачо́к.
Слимако́вий, слимачко́вий, а, е = Слимачий. Слимакови шкорупки.
Слима́чий, а, е. Принадлежащій улиткѣ. Слимача хижка — раковина улитки. Вх. Лем. 467.
Слимачо́к, чка́, м. Ум. отъ слимак.
Слиму́ж, жа, слиму́жка, ки, слиму́ш, ша, м. = Слимак 1. Вх. Зн. 64. Вх. Пч. II. 28. Шух. I. 22.
Сли́на, ни, ж. Слюна. Твої гроші роскотяться так, як слина. Чуб. V. 1135. Ум. Слни́ка, сли́ночка. Нашому маляті лиш слинку ковтати. Ном. № 1038.
Сли́нити, ню, ниш, гл. 1) Слюнить. Пряжу слиню. Грин. I. 86. 2) Переносно: плакать. Іди утрись і більш не слинь. Котл. Ен. III. 13. Чи ж не сором тобі, пане сотнику, хлипати, мов стара боба, — тільки що храбрився, а теперечки й слиниш. Стор. I. 213.
Сли́нівка, ки, ж. Болѣзнь рог. скота: ящуръ.
Сли́нка, сли́ночка, ки, ж. Ум. отъ слина.
Сли́нути, ну, неш, гл. Разноситься, разглашаться. По нещасній Україні слинула новина: не єдного смерть спіткала козацького сина. Гол. I. 16. Нехай твоя слава слине, турецькая нехай гине. Pauli.
Слинько́, ка́, м. Слюнявый.
Сли́ня, ні, ж. = Слина. Як до мене заговориш, тече з губи слиня. Чуб. V. 141.
Сли́нявий, а, е. Слюнявый. Який дідок слинявий, а всі його цілують. Ном.
