со́нця. Востокъ. За́хід-со́нця. Западъ. По́ки со́нце сві́тить. Вовѣки, всегда; никогда. То-же: По́ки сві́т-со́нця. Поки світ-сонця вороги б Київа не достали. ЗОЮР. I. 4. Ум. Со́ненько, со́нечко. Од соненька личенько смагне. АД. I. 34.
Со́нців, цева, ве Принадлежащій солнцу. Проситься знов на ніч у сонцевої матери. Рудч. Ск. I. 83.
Сончови́й, а́, е́. ? Пару чобіт сончових. Чуб. V. 65.
Со́ньки, ків, мн. Сонъ. Соньки, дрімки в колисоньки. Мет. 1.
Сонько́, ка́, м. 1) Ум. отъ сон. Ходить сонько по долині.... Ой ну, соньку, в колисоньку, заколиши дитиноньку. Мил. 35. 2) Соня, сонливецъ. Оставлю ж сих хропти соньків. Котл. Ен. V. 40.
Соню́га, ги, об. Соня, любящій, любящая спать. Конст. у. Ум. Соню́жка.
Со́нях, ха, м. = Соняшник. Со́няхи. Сѣмячки подсолнечника.
Со́няшний, а, е. Солнечный. Дні були чудові, тихі, соняшні. Левиц. I. 426. Соняшний світ.
Со́няшник, ка, м. Раст. подсолнечникъ. Широколистий соняшник. Левиц. I. 28. Ум. Со́няшничок.
Со́няшниковий, а, е. Изъ подсонечника, подсолнечный. Соняшникова олія. Лебед. у.
Со́няшниця, ці, ж. чаще мн.: со́няшниці. Спазматическія боли въ животѣ. Маркев. 88. КС. 1893. VII. 80. Грин. II. 318. ХС. VII. 416.
Соняшничи́на, ни, ж. Стебель подсолнечника. Г. Барв. 224. Ум. Соняшничи́нка.
Соняшничи́ння, ня, с. соб. Стебли подсолнечника. Г. Барв. 396.
Со́няшно, нар. Солнце свѣтитъ. На дворі соняшно.
Сопа́ч, ча́, м. Рыба Percarina Demidoffii. Браун. 23.
Сопі́вка, сопі́лка, ки, ж. Свирѣль. Всяк чоловік в свою сопілку грає. Посл. Чабан вранці з сопілкою сяде на могилі. Шевч. Ум. Сопі́вочка, сопі́лонька, сопі́лочка. Сопілочка з калиночки, ясенове денце. Чуб. V. 10.
Со́піль, пля, м. 1) Сопля. 2) Ледяная сосулька.
Сопі́льник, ка, м. Свирѣльщикъ. Ісус побачив сопільників. Єв. Мт. IX. 23.
Сопли́вий, а, е. Сопливый. Хоч сопливий, так щасливий. Ном. № 1625.
Соплякува́тий, а, е = Сопливий 1.
Сопля́к, ка́, м. = Сопіль. Мнж. 7.
Сопокі́й, ко́ю, м. = Супокій. За дурною головою нема ногам сопокою. Ном. № 6682.
Сопочи́ти, чну́, не́ш, гл. = Спочити. МВ. III. 62.
Сопроти́вний, а, е = Супротивний. Сопротивна хвиля затопляє. АД. I. 190.
Сопти́, пу́, пе́ш, гл. Сопѣть. Сопе, як ковальський міх. Ном.
Сопу́н, на́, м. Тотъ, кто сопитъ. Въ загадкѣ: носъ. Ном. № 220, стр. 297.
Сопу́х, ха́, м. Зловоніе, испареніе. Угор. Шух. I. 112. Сопухи від сіна душать мене. Ананьев. у. Треба зробити діру, щоб сопухи виходили. Ананьев. у.
Со́пу́ха, хи, ж. 1) Сажа. Грин. II. 178. 2) Испачканная въ сажу рубаха, черная, какъ сажа. Росхристана сорочка-сопуха. Г. Барв. 23.
Со́рок, ка́, числ. Сорокъ. Найпередіш треба грішми зарятуваться, то сорокма карбованцями визволишся. Лебен. у.
Соро́ка, ки, ж. 1) Пт. сорока. Сорока білобока. Рудч. Ск. I. 135. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 38. 3) Въ свадебномъ обрядѣ: а) Соро́ку скака́ти. Танцевать по лавкамъ. Когда вносятъ изъ комо́ри сорочку новобрачной, то, завѣся иконы, всѣ присутствующіе, предводимые старшимъ дружко́м, держащимъ въ рукахъ сорочку, танцуютъ, съ соотвѣтствующими пѣснями, по лавкамъ и скамьямъ вокругъ стола и всей хаты, обходя ее трижды въ сторону, противоположную движенію солнца. Черниг. г. МУЕ. III. 152. б) Води́ти соро́ки = Ходити перезвою. МУЕ. III. 154.
Сорока́тий, а, с = Строкатий.
Сорокаті́льник, ка, сорока́ч, ча, м. = Сорокопуд. Вх. Пч. II. 12.
Сорокі́вець, сороко́вець, вця, м. Монета различной цѣнности: а) двадцать коп. б) сорокъ крейцеровъ. Гол. А пани ся чудували — кілько має грошій! Не пасе він чтирі роки ні кози, ні вівці, лише прятав у кобівку білі сороківці. Лукаш. 137. Дали йому сороківця, він думав, що червінця. Грин. III. 516. Ум. Сорокі́вчик.
Сорокі́вка, ки, ж. 1) = Сороківець. Сим. 51. Мкр. Н. 29. 2) Копа́-сорокі́вка. Счетная единица у оконщиковъ при продажѣ оконъ: 40 оконъ. Вас. 150.
Сорокі́вчик, ка, м. Ум. отъ сороківець.
