Стріч, нар. На встрѣчу. Біжить стріч Іван. Волч. у.
Стрі́ча, чі, ж. Встрѣча. Біжать один одному в стрічу. Котл.
Стрі́чений, а, е. —ні куми́ = Стрітенні куми. Мил. 183.
Стрі́чань, ня, м. = Стрітення. Чуб. III. 6.
Стріча́ти, ча́ю, єш, гл. = Стрівати. Я пішов його стрічати. Г. Барв. 441.
Стріча́тися, ча́юся, єшся, гл. = Стріватися. Стрічаються на Стрітення зіма з літом. Ном. № 521.
Стрі́чення, ня, с. = Стрітення.
Стрі́чечка, ки, ж. Ум. отъ стрічка.
Стрі́чка, ки, ж. 1) Лента. Мет. 204. Чуб. VII. 423. Росплітали коси та стрічки знімали. Шевч. 2) Тесемка. Ум. Стрі́чечка.
Стрі́чний, а, е. Встрѣчный.
Стрі́шка, ки, ж. Ум. отъ стріха.
Стро́гий, а, е. Свирѣпый, жестокій. Звір строгий. Морд.
Стро́го, нар. 1) Жестоко, свирѣпо. 2) Очень. Понесли багача строго високо. Гол. III. 265.
Строжи́ти, жу́, жи́ш, гл. Обрубывать сучья срубленнаго дерева. Шух. I. 177.
Стро́їти, ро́ю, їш, гл. 1) Одѣвать, наряжать. Ном. № 9313. 2) Настраивать. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій. Чуб. III. 384. 3) Готовить, приготовлять, снаряжать. Стрійте коні. НВолын. у. В стані свічка горить, там Івасьо коня строїть. Чуб. III. 416. 4) Дѣлать, сооружать, строить. На один копил дідько всіх ляхів строїв. Ном. № 864. З чужого добра не строїть двора. Ном. № 9658.
Строї́ти, рою́, їш, гл. = Струїти.
Стро́їтися, ро́юся, їшся, гл. 1) Наряжаться. 2) Приготовляться. Тремтить косонька, ся боїть, свашка ся на ню строїть. Гол. IV. 432. 3) Строиться, становиться въ строй. Строїтись на баталію. Чуб. 4) Строиться. Строяться доми та все новії. Чуб. V. 179.
Стро́йка, ки, ж. Постройка. Зміев. у.
Стро́йний, а, е = Стрійний. Грицько з Марухою, стройною чорнюхою та шукав собі місця. Гол.
Стро́йно, нар. = Стрійно. (Гості) стройно, гучно, бучно поприїжджали, в соболевих ковпаках і в злоцистих поясах, і червоних чоботах і ферезіях. Гол. III. 485.
Строк, ку, м. 1) Срокъ. Ще й до строку далеко. Мир. Пов. II. 72. 2) Наемъ на срокъ. А я тебе ізгадаю в строку горюючи. Грин. III. 559. У строка́х ста́ти. Наняться на извѣстный срокъ. Ном. № 10323.
Строка́, ки́, ж. Рядъ? Встрѣчено въ выраженіяхъ: а) У строці́. Комора на причілку, хати у строці. Ном. № 7754. б) К строці́. Къ мѣсту. Постав чавун к строці, — чого він на дорозі стоїть. Конст. у. Є у нас і грунт, і хата, тільки не к строці стоїть: далеко од панського двору, аж на край хутора. Як би було ближче, то мій би чоловік (прикащик у пана) частіше таки ходив додому. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Строка́рь, ря́, м. Нанятый на срокъ рабочій. Хотин. у.
Строка́тий, а, е. 1) Пестрый. 2) О масти: пѣгій. Хтось до вас строкатого коника приводив. МВ. 3) Капризный. В душі своїй була строката. Котл. Ен. IV. 16.
Строкове́ць, вця́, м. = Строкарь. Хот. у.
Строкови́й, а́, е́. На срокъ нанятый.
Стром, му, м. 1) Фруктовое дерево. Угор. 2) Крутизна.
Строма́, ми́, ж. Крутизна, стремнина. Та ви бо туди не їдьте, бо там така строма, що й голови цілісенької не буде. Староб. у. Поліз по стромах. Св. Л. 38.
Стромля́ти, ля́ю, єш, гл. Втыкать, всаживать, вонзать. ́Попав пальцем в небо, стромляй дальше. Ном. № 1777. Стромляй сюди ноги, де я в міді стою. Рудч. Ск. I. 103.
Стромля́тися, ля́юся, єшся, гл. Втыкаться, вонзаться.
Стромови́на, ни, ж. Стремина. Федьк. I. 88.
Стромо́та, ти, ж. = Соромота. Танець не робота: хто не вміє, то стромота. Ном. № 12476.
Строми́ти, млю́, миш, гл. = Стромляти. Угор.
Стропа́, пи́, ж. Ворохъ, куча, комокъ. Желех. Шух. I. 187.
Стропи́тися, плю́ся, пи́шся, гл. Сбиться съ пути, съ толку. Ном. № 6246.
Строчи́ти, чу́, чиш, гл. Строчить (въ шитьѣ).
Строчі́льний, а, е. Употребляемый для строченія. Шило строчільне. Вас. 161.
