од матері, а вона таки провідалась про наш гріх. Стор. М. Пр. 35.
Тайкома́, нар. Тайкомъ, тайно. Закликавши тайкома мудрці, Ирод пильно в них випитувався. Єв. Мт. II. 7. Росказувала раз, та не мені, а тайкома од мене бабі. Г. Барв. 375.
Та́йна, ни, ж. = Таємниця. Господня тайна в тих, що Господа бояться. К. Псал. 57.
Та́йний, а, е = Таємний. Мил. 218. У свої тенета тайні ногою попали. К. Псал. 18.
Тайни́к, ка́, м. 1) Тайникъ, секретное мѣсто. Шейк. 2) Тяйный проходъ. Шейк. Се мабуть тайник — печера, що йде під землею. К. МБ. XI. 147. Ум. Тайничо́к.
Тайнико́вий, а, е. Относящійся къ тайнику, спрятанный въ немъ.
Тайничо́к, чка́, м. Ум. отъ тайник.
Та́йні́сть, ности, ж. = Таємність. 1) Сказав велику тайність жінці. Грин. I. 187. 2) Скрытность. Яка в нього тайність. Шейк.
Та́йно, нар. = Таємно. К. Псал. 63.
Та́йстерка, ки, ж. Ум. отъ тайстра.
Та́йстра, ри, ж. Сумка, котомка. Kolb. I. 69. Ум. Та́йстерка, та́йстронька, та́йстрочка.
Тайстри́на, ни, ж. Старая, худая котомка. Шейк.
Та́йстровий, а, е. Относящійся къ тайстр'ѣ. Шейк.
Та́йстронька, та́йстрочка, ки, ж. Ум. отъ тайстра
Так, нар. 1) Такъ, такимъ образомъ. Так Іван скакає, як му скрипки грає. Шейк. Так са́ме, так са́мо. Точно такъ, такъ точно. А чом не так? А почему и нѣтъ? Грин. I. 63. Не з так. Не очень. А що ж вона, хороша? — Не з так то, поганенька. Кост. (О. 1862. VI. 49). Так-сяк. Кое-какъ. Сяк-так на косяк, аби не полюдськи. Шейк. Так таки́. Вотъ такъ. Так таки й поїду, тебе не спитавшись. Так досто́ту. Такъ точно. Так достоту, як і торік гине товар на селі. Васильк. у. Так то вже. Ужъ такъ, такъ сильно. Так то вже мене лає. МВ. (О. 1862. III. 41). 2) Безъ этого, безъ того. Журбою не накличу собі долі, коли так не маю. Шевч. 3) Да, такъ. Отсе, так, так! Сказав так, та не в смак. Шейк. 4) Такъ, безъ причины, безъ цѣли, безъ дѣла, напрасно. Я так прийшов. 5) За так гро́шей. Даромъ, безденежно, безвозмездно. Ум. Та́кеньки, та́кечки. І так він те слово тихо, такеньки смутно промовив. МВ. (О. 1862. III. 55).
Так, сз. То = Дак. Та як випустили його в море, так він то пурне, то вирне.
Та́кання, ня, с. Даканье. Ум. Та́каннячко.
Та́кати, каю, єш, гл. Дакать, говорить та. Шейк.
Таке́лецький, а, е. Вотъ такой большой. Шейк.
Таке́нний, а, е. Вотъ такой. Жаба такенна велика лізе через дорогу. Драг. 49.
Та́кеньки, та́кечки, нар. Ум. отъ так.
Таки́, сз. 1) Таки, все таки, при всемъ томъ. Хоть не своє — позичене, а все таки лихо. Шевч. З Запорожжя понаходило таки чимало січовиків. Стор. Не скажу таки тобі. Шейк. 2) Именно, же. Таки ж той самий осавула, що колись приходив за Василем, раз зайшов до Ганни в хату. Левиц. I. 59. Поїхали вони, моя прабаба, а її вже прапрабаба, із своїм таки чоловіком на ярмарок. Г. Барв. 426.
Таки́й, а́, е́, мѣст. 1) Такой. Увійшли у такий темний ліс, що тільки небо та земля. Рудч. Ск. II. 108. Не уродить сова сокола, іно таке як сама. Посл. Який їхав, таку здибав. Посл. 2) Сяки́й-таки́й, яки́й-таки́й. Кое-какой, какой-нибудь. Сякий такий аби був, аби хліба роздобув. Шейк. Який-такий уряд лучший, ніж проста служба. Шейк. 3) Тако́го. Такъ много. А там такого старців, такого калік. Чуб. II. 131.
Такі́вський, а, е. Таковскій. Таківський з лоба. Ном. № 4858. Еге, вона таківська була. Г. Барв. 423. Ми роду не таківського, ми роду королівського. Грин. III. 437.
Такі́сінький, а, е. Совершенно такой. Шейк.
Такі́січкий, а, е = Такісінький. Шейк.
Такі́ський, а, е = Такісінький. Шейк.
Та́кнути, ну, неш, гл. Одн. в. отъ та́кати.
Та́ко, нар. 1) = Так. 2) Яко-та́ко. Кое-какъ.
Тако́вий, а, е. Таковой, такой. Не прибрана, не готова — йди душа такова. Ном.
Тако́ж, нар. Также. А що його любка уже без ума, мабіть також не знав. Федьк.
Та́кой, нар. = Також. Шейк.
