Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/859

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Упіра́тися, ра́юся, єшся, сов. в. упе́ртися, упру́ся, ре́шся, гл. 1) Упираться, упереться. Де в стіні ямка, то там ногою упрусь. Стор. I. 258. 2) Упрямиться, заупрямиться, стоять, стать на одномъ. 3) Втискиваться, втиснуться, влазить, влѣзть. Лютий злодій впірається таки та й годі. Шевч.

Упі́рка, ки, ж. При нередвижной пловучей сукновальнѣ предохранительный треугольный плотъ для защиты отъ идущихъ по рѣкѣ плотовъ; ставится впереди сукновальни. Вас. 173.

Упі́рливо, нар. Упорно. Мовчав упірливо. Г. Барв. 306.

Упі́рний, а, е = Упертий. Упірна коза вовку користь. Ном. № 2630.

Упісля́, нар. Послѣ. На ярмарки я тільки замолоду ходив, а опісля покинув. КС. 1882. XII. 485.

Упі́сятися, сяюся, єшся, гл. Умочиться. Бігає, як упісяна миша. Ном. № 13649. Не жартуй з вогнем, бо впісяєшся. Ном. № 9278.

Упла́в, нар. = Уплинь. Уплав за водою. Чуб. V. 569.

Уплавзува́ти, зу́ю, єш, гл. Выгладить, уравнять ползая, лазя. Мнж. 193. Уплавзована нора.

Уплеска́ти, щу́, щеш, гл. 1) Сплющить. 2) Обрызгать.

Уплеска́тися, щу́ся, щешся, гл. Проболтаться. Гляди мені, чоловіче, не вплещись, як що до чого дійдеться.

Уплесну́ти, ну́, не́ш, гл. Вплеснуть.

Уплести́, ся. См. Уплітати, ся.

Упли́в, ву, м. Вліяніе. Левиц. Пов. 211.

Уплива́ти, ва́ю, єш, сов. в. упливти́ и уплисти́, упливу́, ве́ш, гл. 1) Вплывать, вплыть. Не видно вже його: уплив ув очерет. 2) Проплывать, проплыть. Уплив уже гоней з двоє, аж тоді завернувся. Переносно: проходить, пройти. Упливло півтора року. Г. Барв. 418. 3) Уплывать, уплыть. Літа упливають, як вода. Ном. № 8276. 4) Вліять, повліять. Вони впливали на грубу й дику натуру Воздвиженського. Левиц. Пов. 11.

Упливо́вий, а, е. Вліятельный. Башт. 159.

Упли́нути, ну, неш, гл. = Уплисти. Багато води до моря уплине. Ном. № 5683.

Упли́нь, нар. Вплавь. Кинувсь уплинь, так вода і знесла його. Новомоск. у. Упли́нь за водо́ю. По теченію. У путь, у дорогу, ой уплинь за водою. Нп. Пішла моя розмовонька уплинь за водою. Нп.

Уплисти́. См. Упливати.

Уплі́т, льо́ту, м. 1) Косоплетка, лента вплетаемая въ косу. Хто ж мою русу косу росплете? Хто ж мої упльоти побере? Мет. 204. 2) Женская прическа, причесанные и заплетенные женскіе волосы. Шух. I. 135, 245.

Упліта́ти, та́ю, єш, сов. в. уплести́, ту́, те́ш, гл. 1) Вплетать, вплесть. А чому ти й досі ніколи не вплетеш кісники. Шевч. 494. 2) Сплетать, сплесть. Батога з піску не вплетеш. Ном. № 5259.

Упліта́тися, та́юся, єшся, сов. в. уплести́ся, ту́ся, те́шся, гл. 1) Вплетаться, вплестись. 2) Впутываться, впутаться, вцѣпиться. Рідко такий день мине, щоб вона не вплелася мені у коси. Чуб. II. 71.

У́плітка, ки, ж. 1) Гарусная лента въ косахъ. Гол. Од. 72. 2) Чужіе волосы, вплетаемые женщинами въ косы. О. 1861. XI. 27. Ум. Уплі́точка.

Уплоди́ти, джу́, диш, гл. Родить, породить. Ночник тебе уплодив. Ном. № 3578.

Уплоди́тися, джу́ся, дишся, гл. Родиться. Як уплодиться лисим, то й пропаде з бісом. Ном. № 3218.

Уплу́тати, ся. См. Уплутувати, ся.

Уплу́тувати, тую, єш, сов. в. уплу́тати, таю, єш, гл. Впутывать, впутать.

Уплу́туватися, туюся, єшся, сов. в. уплу́татися, таюся, єшся, гл. 1) Впутываться, впутаться. Нехай же вплутаються в сіла. К. Псал. 156. 2) Приставать, пристать, привязаться. Я пішла до них, а внучок уплутався за мною й собі. Новомоск. у.

Уплю́снути, сну, неш, гл. Упавъ въ воду, сразу погрузиться. Мирг. у.

Упля́ми́ти, млю, миш, гл. Запятнать. Вплямив усю сорочку.

Упова́жнити. См. Уповажнювати.

Упова́жнювати, нюю, єш, сов. в. упова́жнити, ню, ниш, гл. Давать, дать законное право. Помста і крівава кара, яким би ми правом її ні вповажнювали, ще ніколи не сповняла душі винуватого иншими чувствами, опріч звірячих. К. Кр. 29.

Упова́ння, ня, с. Упованіе. В його моє спасення, слава, на Бога певне уповання. К. Псал. 139.

Упова́ти, ва́ю, єш, гл. 1) Разсчиты-