Перейти до вмісту

Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/92

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

г. 2) Узкая часть мѣшка въ рыболовномъ сакѣ. Шух. I. 224.

Оши́мок, мка, м. Кусокъ хлѣба. Наламала ошимків. Лохвиц. у.

Ошку́льно, нар. Обидно? Послали мене сир продавать, то я мисочку по 2 копійки й оддаю. Далі думаю: ошкульно буде по дві, та й стала по 3 коп. продавать. Лохвиц. у.

Ошмали́ти, лю́, лиш, гл. = Обшмалити. Котл. Ен. III. 56.

Ошмарува́ти, ру́ю, єш, гл. = Обшмарувати.

Ошморга́ти. См. Ошморгувати.

Ошморгну́ти. См. Ошморгувати.

Ошмо́ргувати, гую, єш, сов. в. ошморга́ти, га́ю, єш, одн. в. ошморгну́ти, гну́, не́ш, гл. = Обшморгувати, обшморгати, обшморгнути.

Ошмульга́ти, га́ю, єш, гл. = Обшморгати. Так він (мотузок) обшмульгав його молоде, ніжне тіло. Левиц. Пов. 236.

Ошпа́рити. См. Ошпарювати.

Ошпа́рювати, рюю, єш, сов. в. ошпа́рити, рю, риш, гл. = Обшпарювати, обшпарити.

Ошпе́тити, чу, тиш, гл. Обезобразить.

Ошука́нець, нця, м. Обманщикъ.

Ошука́ння, ня, ошука́нство, ва, с. Обманъ, мошенничество. Не знала вона бідна, що то воля була не милосердної цариці, а ошуканство дряпіжних єзуїтів. Стор. МПр. 71.

Ошука́ти, ся. См. Ошукувати, ся.

Ошука́ч, ча, м. = Ошуканець.

Ошу́кувати, кую, єш, сов. в. ошука́ти, ка́ю, єш, гл. Обманывать, обмануть. Чуб. I. 170. Не йми віри запорожцям — вони тебе у очевидьки ошукують К. ЧР. 301. Чи він продає, чи він купує, то все не на користь собі, усяке його ошукає, аби хто схотів. МВ. II. 21.

Ошу́куватися, куюся, єшся, сов. в. ошукатися, ка́юся, єшся, гл. Обманываться, обмануться. Грин. III. 161. Хоч і ошукаюся, та там, де всі люде. Ном. № 10774.

Ошу́рка, ки, ж. Металлическіе опилки.

Ошу́ста, ти, м. Обманщикъ, плутъ.

Оща́да, ди, ж. 1) Бережливость. 2) Пощада. К. ПС. 61.

Оща́дний, а, е. Бережливый, экономный.

Оща́дність, ности, ж. Бережливость.

Оща́дно, нар. Бережливо, экономно.

Оща́док, дку, м. Остатокъ, остальное. Обрубав скільки, ще ощадок добрий. Мирг. у. До оща́дку. До тла, окончательно.

Ощади́ти. См. Ощажати.

Ощажа́ти, жа́ю, єш, сов. в. ощади́ти, джу́, ди́ш, гл. 1) Беречь, сберегать, сберечь. Хліб на Петрівку ощажай. Ном. № 464. 2) Щадить, пощадить, жалѣтъ. Царь Наливай не ощадить і брата. К. ЦН. 238. Мені оце казав кум, що у його якийсь біс випас ячмінь: не ощажаютъ один одного й ваші барвінчане. Лобод.

Ощени́тися, ню́ся, ни́шся, гл. О собакахъ: ощениться.

О́щеп, пу, м. Срубъ. Роблять хату або в ощеп, або в шули.

Още́пина, ни, ж. Въ выведенной деревянной постройкѣ каждое изъ четырехъ бревенъ, положенныхъ сверхъ стѣнъ и связанныхъ въ углахъ; на ощепинах утверждаются потолокъ и крыша. Чуб. VII. 378.

Ощепи́ти, плю́, пиш, гл. — ха́ту. Положить ощепини. Рк. Левиц.

Ощі́п, още́пу, м. = Ощепини. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.

Ощі́пок, пка, м. Плоскій прѣсный хлѣбъ. (Угор.). Вх. Зн. 45.

Ою́н, на́, м. Вьюнъ. Вертиться як оюн в ополонці. Ном. № 3124.