Як почне цвірготати цвіргун, цілу ніч цвіргоче. НВолын. у.
Цвіргу́н, на, м. = Цвіркун.
Цвірінча́ння, ня, с. = Цвірінькання.
Цвірінча́ти, чу́, чи́ш, гл. = Цвірі́нькати.
Цвірі́нь, меж., выражающее крикъ воробья. Черниг., Полт. г.г.
Цвірі́нькання, ня, с. Чириканье (воробья). Мир. ХРВ. 129.
Цвірі́нькати, каю, єш, гл. Чирикать. Чи є в світі де такії молодці, як ми, славні та веселі горобці? На все вдатні: до любощів, до пісень, цвірінькаєм, жартуючи, увесь день. Гліб. 122. Цвірінька, мов батько голопуцьків.
Цвірі́нькнути, кну, неш, гл. 1) Чирикнуть. 2) Болтнуть, сболтнуть. Хоч який блазень і цвірінькне проти його, дак і рот загородять. О. 1861. X. 27. Щоб нігде а ні цвірінькнула про цю оказію. О. 1862. I. 32.
Цвіріньо́к, нька́, м. = Цвіркун. Вх. Пч. I. 6.
Цвіріньчу́к, ка́, м. = Цвіркун. Вх. Пч. II. 27.
Цві́ркати, каю, єш, гл. 1) = Цвірчати. Птах цвіркат. Вх. Лем. 480. 2) Плевать сквозь зубы. 3) Чѣмъ либо досаждать. То та гадина мені в очі цвіркає.
Цві́ркіт, коту, м. = Цвірінькання. Желех.
Цвіркну́ти, кну́, не́ш, гл. О сверчкѣ: затрещать разъ. В хаті тихо, і цвіркун не цвіркне. Драг. 66.
Цвіркота́ти, кочу́, чеш, гл. = Цьвірінькати. Желех.
Цвірку́н, на́, м. Сверчокъ, gryllus. Вх. Пч. I. 6. І цвіркун на видноці не цвірчить. Ном. № 1381. См. Цвірчок.
Цвіркунча́, ча́ти, с. Маленькій сверчокъ.
Цвірни́й, а́, е́. Тонкій и крѣпкій (о ниткѣ). Вх. Лем. 480.
Цвірча́ти, чу́, чи́ш, гл. 1) О сверчкѣ: сверчать, трещать. Ном. № 13831. 2) Чирикать. Птах цвірчит. Вх. Лем. 480.
Цвірчо́к, чка́, м. = Цвіркун. Вх. Уг. 274. См. Цвірчок.
Цвісти́, ту́, те́ш, гл. 1) Цвѣсть. Моли цвіте біб, тоді тяжко о хліб; а як мак, то не так. Ном. № 10141. Моє́ цвіте́, а твоє гниє. Мнѣ удача, а тебѣ нѣтъ. Св. Л. 178. Військо йде, як мак цвіте. Ном. № 4208. 2) Плѣсневѣть. У коморі хліб почав цвісти. 3) Покрываться красною или пузырчатою сыпью (о ребенкѣ). Дитина цвіте. Мил. 32. 4) Ні́хті цвіту́ть. На ногтяхъ появляются бѣлыя пятнышки. У кого ніхті цвітуть, той має щастя. ЕЗ. V. 187.
Цвісти́ся, ту́ся, те́шся, гл. = Цвісти 1. Калина цвілася. Чуб. V. 85.
Цвіт, ту, м. 1) Цвѣтокъ. Єдин цвіт не робить вінка. Ном. № 5270. Доню моя, доню моя, цвіте мій рожевий. Шевч. 71. 2) Цвѣтъ, цвѣтеніе. Се ще тільки цвіт, а ягоди будуть. Ном. № 3526. На цвіту́ приби́тий: а) безплодный, б) о человѣкѣ: неразвившійся, отъ природы безсильный или глупый. Ном. № 6243. Нема́ з йо́го цві́ту. Нѣтъ у него здоровья, ума. Ном. № 8212. 3) = Колір. Ком. II. 84. 4) Менструація. 5) Окрашенныя шерстяныя нитки. Крайка з цвіту. Лохв. у. 6) Раст. а) Безсме́ртній цвіт. Helychrisum. Вх. Пч. II. 32. б) Королів цвіт, Phascolus multiforus. Вх. Пч. I. 12. в) Ползковий цвіт. Digitalis grandiflora All. ЗЮЗО. I. 121. Ум. Цві́тонько. Грин. III. 540. Збудуй мені світлоньку з макового цвітоньку. Чуб. V. 121.
Цві́тень, тня, м. = Квітень.
Цвіти́н, ну, м. = Цвіт 1, 2. Зроблю тобі хатину з рожевого цвітину. Мет. 120.
Цвіти́стий, а, е. Съ роскошными цвѣтами. Цвітисте зілля.
Цві́тка, ки, ж. = Квітка 1. Урвав цвітку таку красну, так любо пахне. Гн. II. 104.
Цвітко́ваний, а, е. Украшенный. Пояс сріблом цвіткований. МВ. Галера цвіткована, мальована. АД. I. 210.
Цві́тли мн. Годъ кушанья: сваренная свекла съ хрѣномъ и квасомъ, ѣдятъ вмѣстѣ съ мясомъ. МУК. I. 97.
Цвітний, а, е. 1) Цвѣтной. Мил. Св. 11. Давній пан польський носив цвітні чоботи-сап'янці. Ном. № 7334. 2) = Вербний. Цвітна неділя. Фр. Пр. 34. ЕЗ. V. 210.
Цвітови́ня, ня, с. Стебли, клочки выпавшаго сѣна. Вх. Уг. 273.
Цвіто́к, тка́, м. = Квітка. Ум. Цвіто́чок. Чуб. V. 66.
Цвіто́нний, а е= Вербний. Цвітонна неділя. Kolb. I. 147.
Цві́тонько, ка, м. Ум. отъ цвіт.
