431. В чужий черевик ноги не сажай. Посл. Череви́к з кри́льцями. „Башмакъ съ стачнымъ задникомъ, на подкладкѣ.“ Вас. 162. Ум. Череви́чок, череви́ченько. Дивітеся, молодиченьки, які в мене черевиченьки. Чуб. V. 1158.
Череви́на, ни, ж. = Черево. Живіт мене болить, на піч мене пустіть, на сому середину загріти черевину. Шух. I. 97.
Черевича́, ча́ти, с. Преимущ. во мн. ч. черевича́та. Башмачки. Гн. I. 14.
Череви́ченько, ка, м. Ум. отъ черевик.
Череви́чний, а, е. Башмачный.
Череви́чник, ка, м. 1) Башмачникъ. 2) Раст. Nepeta nuda L. ЗЮЗО. I. 177.
Череви́чок, чка, м. 1) Ум. отъ черевик. Рудч. Ск. I. 16. 2) мн. Раст. а) Orobus vernus L. ЗЮЗО. I. 130. б) Cypripedium Calceolus L. ЗЮЗО. I. 120. в) — Бо́жої Ма́тері. Impatiens noli tangere L. ЗЮЗО. I. 125.
Череві́рний зуб. Коренной зубъ. Вх. Уг. 275. См. Черенні́й.
Черевко́, ка́, с. Ум. отъ черево.
Че́рево, ва, с. 1) Брюхо, животъ. Мовчанка не пушить і черева не дме, та ввесь гнів тушить. Посл. Чрево. Ріки води живої з черева його потечуть. Єв. І. VII. 38. 2) Часть рыболовнаго снаряда сак. Шух. I. 224, 228. 3) Утолщенная средняя часть веретена. Шух. I. 148. Ум. Черевко́, черевце́.
Череву́га, ги и череву́ха, хи, ж. Рыба, Rhodeus amarus (Rhodeus sericeus). Вх. Пч. II. 20. Вх. Лем. 482. Вх. Уг. 275. Ум. Череву́шка. Вх. Уг. 275. См. Черевань, череванька, пукас.
Череда́, ди́, ж. 1) Стадо крупнаго рогатаго скота. Вас. 197. Народ — як товар у череді: усякі є. Ном. № 2452. 2) Раст. Bidens tripartita L. ЗЮЗО. I. 114. 3) Просо разныхъ сортовъ. Мнж. 194. Ум. Черідка.
Череда́рь, ря, м. Пастухъ. Угор.
Череді́льниця, ці, ж. Вѣдьма, отнимающая у коровъ молоко. ЕЗ. V. 61.
Чередни́к, ка́, м. Пастухъ стада рогатаго скота. Коли б слухав Бог чередника, то б за літо вся череда видохла. Посл. Ум. Чередничо́к, чередни́ченько.
Чередникува́ти, ку́ю, єш, гл. Быть пастухомъ стада рогатаго скота.
Чередни́ця, ці, ж. Пастушка (при череді́). Щог. В. 88. Ум. Чередни́чка.
Чередниче́нко, ка, м. Сынъ чередника. Полт. г.
Чередни́ченько, ка, м. Ум. отъ чередник.
Чередни́чка, ки, ж. 1) Ум. отъ чередниця. Мене ще змалку тітка в череднички оддала. От від ранку і до нічки все пасу я теличок. Щог. Сл. 28. 2) Жена чередника. Харьк. г.
Чередничо́к, чка́, м. Ум. отъ чередник.
Чере́жний, а, е. Очередной.
Че́рез, пред. 1) Черезъ, чрезъ. Через темний ліс ясним соколом лети. Нп. 2) Черезъ посредство, при помощи. Через слуг до пана, а через святих до Бога. Ном. № 146. 2) — те. Поэтому, потому, оттого. На осиці повісивсь Юда, через теє вона і трясеться, хоч вітру і немає. Чуб. 1. 76. Через те й везено його, що він не міг іти. Харьк. 4) По причинѣ, из-за, благодаря. Через таку бабу чорт.... посивів. ЕЗ. V. 158. Через неї мій вік молодий пропадає. МВ. 5) Черезъ, по истеченіи (извѣстн. времени). Буде у вас через місяць дитина. Рудч. Ск. I. 19. Через три дні знайшли його. Єв. Л. II. 46. 6) За (извѣстное время). Через таку бабу чорт через одну ніч посивів. ЕЗ. V. 158. 7) Въ продолженіе. А я живу при нещасті через усі віки. КС. 1882. VIII. 281. Коли б то можно бути через зіму котом, через літо пастухом, а на великдень попом. Чуб. I. 231. Те ж співають, прикладаючи до тещі, і так через усю дорогу. О. 1862. IV. 31. 8) — лад. Слишкомъ, чрезмѣрно. Ном. № 7690.
Черезно́жиця, ці, ж. = Поверхниця. Шух. I. 138.
Черезплі́чник, ка, м. Перевязь (у военныхъ). І черезплічники — то й те все позолочуване, шабля при боку вся буде в золоті. ЗОЮР. I. 140.
Черезсіде́лень, льня, м. Черезсѣдельникъ. Чуб. II. 674.
Черезсіде́лок, лка, м. = Черезсіделень.
Чере́муха и чере́мха, хи, ж. Раст. Prunus fadus L. ЗЮЗО. I. 133. Викопаю я черемху в темному лугу. Грин. III. 199. Ум. Чере́мушка. Грин. III. 199.
Черемши́на, ни, ж. Одно дерево черемухи. Пишна черемшина вимахує білими своїми вітами. Федьк. Пов. 95. Була їдна черемшина, та й та усохла. Чуб. V. 121.
Чере́н, на, м. 1) = Леміш. О. 1861. XI.
