Св. 51. 2) Черенокъ (ножа). Шух. I. 274, 284.
Чере́нка, ки, ж. 1) = Черен 2. Вх. Зн. 80. 2) Anas crecca. Вх. Пч. I. 16.
Чере́нній зуб. Коренной задній зубъ. Вх. Пч. I. 15. См. черевіний.
Черенки́, ків, м. мн. 1) Черенокъ (ножа). См. Черен. Кинув на дорогу черенки зо складного ножика. Чуб. II. 670. 2) Шрифтъ (типографскій).
Че́реп, па, м. 1) Черепъ. Грин. I. 220. Вимовляю з голови, з черепа. ЕЗ. V. 105. До мізку череп розбиває. Котл. Ен. 2) Большой черепокъ. Харьк. у.
Черепа́нька, ки, ж. Ум. отъ черепаня. Вх. Зн. 80.
Черепа́ня, ні, ж. Глиняная курительная трубка (цѣлая или разбитая). Желех. Вх. Зн. 80. Ум. Черепа́нька. Вх. Зн. 80.
Черепа́ха, хи, ж. 1) Черепаха. Чуб. I. 66. Швидкий, як черепаха. Ном. № 11000. 2) Глиняная курительная трубка. Шух. I. 36.
Черепашеня́, ня́ти, с. Дѣтенышъ черепахи. Мил. М. 30.
Черепа́шка, ки, ж. Раковина. Ромен. у. Вх. Пч. II. 28. Світилось чисте пісчане дно з білими черепашками. Левиц. I. 63.
Черепи́нка, ки, ж. = Черепочок. Грин. III. 365. Г. Барв. 365.
Черепи́ця, ці, ж. У горшечниковъ слой бракованной посуды, накладываемый на своды гончарной печи; на него ставять подлежащую обжиганію посуду. Вас. 180.
Черепо́к, пка́, м. 1) Черепокъ. Рудч. Ск. II. 154. Дарма, що в черепку, аби куриця жарена. Ном. № 12183. 2) Черепъ человѣка. Константиногр. у. Ум. Черепо́чок. Чуб. V. 1123.
Черепу́шечка, ки, ж. Ум. отъ черепушка.
Черепу́шка, ки, ж. 1) = Черепинка. КС. 1883. II. 393. Грин. III. 437. 2) Шутливо: рюмка. 3) Створчатая раковина ракушки, устрицы. Подольск. г. Ум. Черепу́шечка. Вареної горілочки хочу манісеньку черепушечку. Рк. Макс.
Черепча́, чі, ж. Родъ невода, употребляемаго на Днѣстрѣ. Браун. 11.
Чере́п'я, п'я, с. соб. Черепки. Радом. у. Ухопив миску.... да тоді в двері! так череп'я й розлетілось. Г. Барв. 203.
Череп'я́ний, а, е. 1) О гончарныхъ издѣліяхъ: глиняный. Зайчик череп'яний. МВ. II. 31. Глечик череп'яний. К. Псал. 3. 2) Черепичный. Крізь череп'яну стелю спустили його. Єв. Л. V. 19.
Череп'я́нка, ки, ж. 1) = Черепок. В череп'янці ладанцю роспустили. ЗОЮР. II. 284. 2) Глиняная курительная трубка. Желех.
Че́рес, са, м. Кожаный поясъ, въ которомъ носятъ деньги; дѣлается изъ двухъ широкихъ ремней, положенныхъ одинъ на другой и сшитыхъ вдоль по краямъ; внутренность и наполняется деньгами. Чуб. VII. 417. Гол. Од. 14. Посадили Морозенка на тісовім стільці, зняли, зняли з Морозенка з чересом червінці. Нп. Мав грошей два череси. Рудч. Чп. 123. Ум. Чересо́к. Оттоді то козак, бідний нетяга, як став сії слова зачувати, так він став чересок виньмати, став шинкарці молодій Насті кабашній увесь стіл червінцями устилати. ЗОЮР. I. 206.
Чересло́, ла́, с. 1) Въ плугѣ: ножъ, рѣзецъ. Чуб. VII. 398. 2) мн. Чресла. Я тебе (ураз) вишіптую, я тебе з крижів і чересел вибіраю. Мил. М. 84.
Чересо́к, ска, м. Ум. отъ черес.
Чере́т, ту, м. = Очерет. Мил. М. 69. Ой там моя хатонька край води з високого дерева — лободи. А ще к тому (сінечки) приплету з високого дерева черету. Мет. 121.
Чере́тка, ки, ж. Стебель конопли? Ум. Чере́точка. Оддала мене матонька моя, не оддала — утопила, як ту череточку конопляночку у ставочку помочила. Чуб. V. 749.
Чере́тниця, ці, ж. Раст. Calamagrostis Halleriana. Шух. I. 20.
Чере́ха, хи, ж. Шпанская вишня, Prunus Duracina. Желех. Шух. I. 109.
Че́рець, рцю, м. = Червець 2—4. МУЕ. I. 175. Ой плахотка-червчаточка, на три пальці черцю. Чуб. V. 675. Ум. Черчик.
Чере́шенька, ки, ж. Ум. отъ черешня.
Череши́на, ни, ж. = Черешнина. Заміст крижа уткнули в головах черешину. Чуб. II. 473. Ум. Череши́нка. Чуб. II. 474.
Чере́шневий, а, е. Черешневый. Черешневий садочок. Левиц. I. 83.
Черешни́к, ка, м. Черешневая заросль. Цвинтар заріс черешником. МВ. I. 106.
Черешни́на, ни, ж. Одно дерево черешни. Ой вишнино-черешнино, чом ти листу не пускаєш? Чуб. V. 202.
Чере́шня, ні, ж. Черешня, Prunus Avium L. ЗЮЗО. I. 132. Зеленіють по
