танців варенухи по філіжанці піднесли. Котл. Ен. I. 20. Ум. Варену́шка, варену́шечка. МУЕ. III. 183.
Варе́ха, хи, ж. Разливная ложка. Желех. Ум. Варе́шка. Желех.
Ва́ржіль, желя, м. Деревянный цилиндр или треугольник в отверстии нижнего мельничного жернова, — сквозь него проходит железное веретено. Козелецк. у. См. Важіль.
Варзя́кати, каю, єш, гл. = Верзякати.
Ва́риво, ва, с. 1) Вареная пища. Мариво не вариво (не нагодує). Ном. № 5245. 2) Квашенные огородные овощи, заготовленные для варения. Сим. 19. Самі собі й обідати варять, хліб печуть, вариво кладуть. Г. Барв. 81. 3) Количество съестного, необходимое для варения на раз. Оціх раків буде на вариво.
Вари́вода, ди, об. Капризный человек, принуждающий делать что-либо совершенно ненужное и притом постоянно придирающийся. См. Варити воду. Не чоловік, а варивода. Ком. П. № 692.
Вари́ло, ла, с. Варение, варка. Встречено в пословице: Саме варило бабу постарило, — т. е. варение, работа около печи старит женщину. Фр. Пр. 137.
Вари́ста піч. Кухонная печь. Затопила піч варисту. Мкр. Н. 20.
Вари́ти, рю́, риш, гл. 1) Варить; стряпать. Жінко, вари лишень гречані галушки. Рудч. Ск. I. 11. Дай мені вечеряти, моя ластівко! — Я ж не топила, я ж не варила. Мет. 5. Пиво варити зачинайте. ЗОЮР. I. 223. 2) Беспрестанно уговаривать, читать науку. Я в хаті челядку варила, варила, щоб ішла служить. Кролевец. у. Во́ду вари́ти. Заставлять кого делать что-либо совершенно ненужное, из-за одного лишь каприза, притом постоянно придираясь. Вередливе, тільки воду варить. Ном. № 2727. 3) Ка́шу вари́ти. Род игры. О. 1861. XI. Св. 31.
Вари́тися, рю́ся, ришся, гл. 1) Вариться. Де на двох вариться, — третій поживиться. Ном. № 10758. 2) Быть в нетерпении, быть не в состоянии спокойно выждать. Розказую їм (синам) і про те, і про друге… Отже мій Андрійко хутко і заскучає; так він і вариться: очі собі тре і позіхає, і зітха. «Пустіть уже, мамо!» проситься. МВ. II. 9.
Вари́шка, ки, ж. = Варе́ха. Варишков меду не їдіт, — т. е. лакомства нужно есть понемножку. Фр. Пр. 138. Батько збирав лижкою, а діти їли варишкою. Фр. Пр. 24.
Варіа́нт, ту, м. Вариант. О. 1862. I. 49.
Варівки́й, а́, е́. 1) Нерешительный. Шух. I. 83. 2) Опасный, требующий осторожности, осмотрительный; сопряженный с риском. Робота коло машини варівка, — роби і бійся. НВолын. у.
Варівко́, нар. 1) Опасно. 2) Жутко; неловко. Варівко на Гавриїла орати. Сквир. у. Нам аж варівко слухати, що мати одного сина гане, а другого хвале. Волч. у.
Варівни́й, а, е = Варівкий. Шух. I. 83. То варівне місце. Фр. Пр. 138.
Варівно́, нар. = Варівко. Варівно з ним (стережіться, бо то злодій або хоче вас бити). Фр. Пр. 138.
Варі́йка, ки, ж. Маленький горшочек. Нежин. у.
Варі́йник, ка, м. = Варінник. Вх. Зн. 5.
Варі́нка, ки, ж. = Варіння. Сим. 184.
Варі́нник, ка, м. Род кухонного горшка. Шух. I. 264.
Варі́ння, ня, с. Варка, варение. Уман І. 64. Яке ж воно буде варіння без дров? Полт. г.
Варінча́, ча́ти, с. Небольшой горшок, достаточный для двух. Шух. I. 264.
Ва́рка, ки, ж. Рыбья голова. МУЕ. I. 48. (Добруджа).
Варки́й, а́, е́. Удобоваримый. Уман. IV. 143.
Ва́рко, нар. 1) Жарко (о погоде). Лебед. у. 2) Вероятно, правдоподобно. Галиц. 3) = Варівко́ 1. Шух. I. 83.
Ва́ркось, нар. = Варко 2. Верхратський. Зн. 5.
Ва́рмія, мії, ж. [= Армія]. Армия. Левч. Наче міліон віська хто поставив коло мене, наче вармія. Драг. 66.
Варна́к, ка, м. Беглый каторжник (в Сибири). Не на Вкраїні, а далеко аж за Уралом, за Єлеком старий недобиток-варнак мені розказував отак. Шевч. 585.
Варня́, ні́, ж. Помещение для варки, кухня. Желех.
