усе те на мене, як не стане кусати, гризти. Гн. II. 64.
Ве́рглик, ка, м. Инструмент для плетения лаптей. Мав… верглик той, що лапті плетуть. Чуб. II. 382.
Ве́рг(ну)ти, ся. См. Вергати, ся.
Вергу́н, на́, м. Сладкое печение: хворост, хрусты. Сим. 192. Ум. Вергуне́ць, вергу́нчик.
Ве́ре, нар. В самом деле? неужели? Вх. Зн. 6.
Веребе́й, б'я́, м. = Горобець. Чуб. II. 15. Ум. Веребе́йко. Веребейко в стрісі. МУЕ. III. 126.
Вереб'я́чий, а, е = Гороб'ячий. Чуб. II. 16.
Верев'я́ний, а, е. Веревочный. Слов. Д. Эварн.
Ве́реди, дів, мн. Капризы, прихоти.
Вереди́ти, джу́, ди́ш, гл. Мешать, препятствовать, вредить. Угор.
Вереди́тися, джу́ся, ди́шся, гл. Чваниться. Як ся вередит богацький син: убрався як пан. Вх. Зн. 6.
Вереді́й, дія́, м. Капризник, прихотливый, переборчивый. Уман. II. 8. Вередувала б тебе лиха година! Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! Харьк.
Вереді́йка, ки, ж. Капризница, прихотливая, переборчивая.
Вередли́вий, а, е. Капризный, прихотливый. Вередлива коза вовку користь. Ном. № 2630. Вередливе тільки воду варить. Ном. № 2727.
Вередли́во, нар. Капризно, прихотливо.
Вередни́к, ка́, м. 1) = Вередій. 2) Раст. Thlaspi arvense L. ЗЮЗО. I. 138.
Вередни́ця, ці, ж. = Вередійка. Не буде їй добра у світі, коли такою вередницею зостанеться. МВ. I. 26.
Вередо́вний, а, е = Вередливий. Ну, та й вередовна дитина. Черниг. у.
Ве́реду, меж., обозначающее капризничанье. Встречено в скороговорке: Вереду-вереду та пасла дівчина череду. Харьк.
Вередува́ння, ня, с. Капризы, прихоти, привередничанье. Хома з того часу зарікся коней купувати та жінчине вередування сповняти. Рудч. Ск. II. 174.
Вередува́ти, ду́ю, єш, гл. 1) Капризничать, прихотничать, перебирать, привередничать. Тоді їм (запорожцям) таки й тісніше стало, бо вередувати почали. ЗОЮР. I. 77. Тепер ти вередуєш: будеш їсти печену редьку. Ном. № 12228. 2) Перебирать (польск. wertować?). Вередував дерево: чи більше сухого, чи більше зеленого. Чуб.
Вереду́н, на́, м. = Вередій. Левч. 56. Ум. Вередуне́ць, вереду́нчик. Аф. 313.
Вереду́ха, хи, ж. = Вередійка. Уман. II. 8. Ум. Вереду́шка. Аф. 313.
Вереза́ти, жу, жиш, гл. Скрипеть. Аби входовими дверима заєдно не верезати, не рипати, кладуть… Шух. I. 94.
Веремі́й, мія́, м., веремі́я, мі́ї, ж. Кутерьма, суматоха, смятение. Всі веремію підняли. Котл. Ен. III. 8. Не краще було й товаришам Гонти: і їх четвертували по городах і містечках, і їх голови, руки і ноги розвішували по перехрестях. Попався у сю веремію і наш дідуган Тарасович. Стор. I. 252. Крути́ти веремія, веремі́ю. Делать быстрые нападения, атаки, нападать то здесь, то там. Потебня. III. 67. К. ЧР. 423 Ніхто краще його не ставав до бою, ніхто не крутив ляхам такого веремія. К. ЧР. 13. Крутять в полі веремія делібаші кіньми. К. МБ. XI. 142. Як зачав він веремія крутити: то шарпне, то сіпне, то кусне мене, аж гірко мені стало. Канев. у. Крути́ти мі́зком веремі́ю. Измышлять, задумывать хитрости. Потебня. III. 67. Я вже трохи й догадуюсь, яку він крутить мізком веремію. Шереперя, Купала на Йвана. 22. Сказа́ти веремі́ю. Сказать нечто. Сказав би веремію, та здумав, що говію. Ном. № 3583.
Вере́м'я, м'я, с. Хорошая погода. Шух. I. 81. 189. По слоті верем'я. Фр. Пр. 146.
Вере́нва, ви, ж. Ряд снопов в одоньях. Чуб. VII. 575.
Вере́ня, ні, ж. Маленькая верета. Kolb. I. 69. Ум. Вере́н(ь)ка. У нас не суть веренки, лем тоненькі плахотки. Гол. IV. 407.
Ве́рес, су, м. Раст. = Веріс. Вх. Пч. I. 9.
Ве́ресень, сня, м. Сентябрь (месяц). Желех.
Ве́реск, ку, м. Визг, крик. Левч. 62. Вереск у хаті. Фр. Пр. 146.
Верескле́п, пу, м. = Бересклет. ЗЮЗО. I. 123.
Верескли́вий, а, е. Крикливый. Желех. Левч. 62.
