выклевать глаза. Яструби з орлами випивали очі. О. 1862. I. 109.
Випи́лювати, люю, єш, сов. в. ви́пиляти, ляю, єш, гл. Выпиливать, выпилить.
Ви́пиляти. См. Випилювати.
Випина́ти, на́ю, єш, сов. в. ви́пнути и ви́п'ясти, пну, неш, гл. 1) Выставлять, выставить вперед, выпячивать, выпятить. 2) Выпучивать, выпучить. Кобза як не випинав баньки… однак не розгледів. Стор. М. Пр. 52. Вип'яв очі — неначе ті баньки. Ном. № 6597.
Випина́тися, на́юся, єшся, сов. в. ви́пнутися и ви́п'ястися, пнуся, нешся, гл. Выпяливаться, выпялиться, выпячиваться, выпятиться, выставляться, выставиться вперед. Його живіт страшенно випнувся, як здоровий гарбуз. Левиц. I. 172.
Випира́ти, ра́ю, єш, сов. в. ви́перти, пру, преш, гл. 1) Выпирать, выпереть, выталкивать, вытолкать, вытискивать, вытиснуть. Вербові дрова, а козиний кожух, то й випре дух. Ном. № 8110. 2) Вытеснять, вытеснить, заставить уйти. Притиківну випер у місто служити. Мир. Пов. I. 172. Я думав, що з його й душу випре сю ніч. Миусск. окр.
Випира́тися, ра́юся, єшся, сов. в. ви́пертися, пруся, прешся, гл. Выпираться, выпереться, выдаваться, выдаться, выставиться, выходить, выйти, вылезть. Як посадили їх у рештанську, — вони випиралися з неї самі й вікно видрали. Новомоск. у. Чи воно́ вже ви́перлося з півдня? Перешло ли уже за полдень? Харьк. г.
Ви́пис, су, м. 1) Выпись, выписка, извлечение из рукописи. 2) Написание. 3) Исключение из списка.
Ви́писати, ся. См. Виписувати, ся.
Випи́сувати, су́ю, єш, сов. в. ви́писати, шу, шеш, гл. 1) Выписывать, выписать. Випиши мені з книги оцю пісню. 2) Писать, написать. Щоб пропасниця покинула трусити, візьми й випиши на чвертці оці слова… згорни сей папірець увосьмеро, перев'яжи його ниткою і вкинь у воду. Это называется випи́сувати пропа́сницю. Грин. I. 255, 256. 3) Исключать, исключить из списков. Ти вже виписаний з наших списків. Грин. II. 149. 4) Расписывать, расписать, украшать, украсить орнаментами — деревянный предмет, посуду и пр. при помощи красок, нарезок и пр. Шух. I. 251, 262, 294. 5) Определять, определить, назначать, назначить. Вже мені виписана понад лугом дорога. Нп.
Випи́суватися, суюся, єшся, сов. в. ви́писатися, шуся, шешся, гл. Выписываться, выписаться, уходить, уйти из общества. Адже ти не виписувався із запорожців? Шевч. 301.
Ви́пит, ту, м. Расспрос, допрос, выведывание.
Ви́питати, ся. См. Випитувати, ся.
Ви́пити. См. Випивати.
Ви́питок, тку, м. В выраж.: під ви́питком — под хмельком. Семен під випитком і розказав, як вони крали яблука у панськім саду. Волч. у. (Лобод.).
Випи́тування, ня, с. Расспросы, разведывание, выведывание.
Випи́тувати, тую, єш, сов. в. ви́питати, таю, єш, гл. Выведывать, выведать расспросами, допрашивать, расспрашивать, расспросить. Все розпитують та випитують, і що вони судейським не кажуть, не ймуть віри. Стор. I. 48.
Випи́туватися, туюся, єшся, сов. в. ви́питатися, таюся, єшся, гл. Расспрашивать, расспросить. Сидить хлопець коло дівки та й ся випитує. Гол. I. 252.
Випиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. ви́пхати, хаю, єш и ви́пхнути, ну, неш, гл. Выталкивать, вытолкнуть, вытеснять, вытеснить. Випихали з хати матір. Левиц. I. 411. Вона тебе випихає (заміж за удівця) на троє дітей, аби не за мене. Г. Барв. 233. Випхнули батька з хати. Левиц.
Випи́хач, ча, м. Выталкивающий, изгоняющий. Старику говорили о его детях: Се твої випихачі: тебе випхнуть з світа, а самі зостануться. Черн. г.
Ви́підпідьомкатися, каюся, єшся, гл. О перепелке: научиться хорошо кричать. Встречено в скороговорке: Наша перепеличка, мала-невеличка під полукіпком випідпідьомкалась. Грин. I. 238.
Випіка́ння, ня, с. Выжигание. — оче́й. Укоры. Лучче в чужій хатині та весело, ніж у своїй, та невгіддя, та звяга, та випікання очей. Г. Барв. 441.
Випіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. ви́пекти, чу, чеш, гл. 1) Выпекать, выпечь. Хліб
