випечений як сонце. Ном. № 10103. 2) Выжигать, выжечь. Очі виймали, гарячим залізом випікали. Шевч. 256. Випіка́ти о́чі. Переносно: колоть глаза. Левиц. I. 368.
Випіка́тися, ка́юся, єшся, сов. в. ви́пектися, чуся, чешся, гл. 1) Выпекаться, выпечься. І хліб у печі випікається, і Василь під вікном озивається. Нп. 2) Выжигаться, выжечься.
Ви́пірнути, ну, неш, гл. Вынырнуть. Випірнув з води. Харьк. у.
Ви́плавати, ваю, єш, гл. Исплавать. Безкосте, безмозке усе море виплаває. Ном., стр. 293, № 98.
Ви́плакати, чу, чеш, гл. Выплакать. Виплакала карі очі за чотири ночі. Мет. 6. Плачем лиха не виплачеш. Ном. № 2390. Долю виплачу сльозами. Шевч. 96.
Ви́плакатися, чуся, чешся, гл. Выплакаться, наплакаться. От, виплакавшись добре за своїм чоловіком, і пішла додому. Рудч. Ск. II. 146.
Ви́плат, ту, м. Уплата, выплата. На виплат гроші розкладати. О. 1862. VII. 88.
Ви́платити, ся. См. Виплачувати, ся.
Випла́чувати, чую, єш, сов. в. ви́платити, чу, тиш, гл. Выплачивать, выплатить, уплачивать, уплатить. Вони тільки й думають, як би їм гроші виплатили. МВ. (О. 1862. III. 36).
Випла́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. ви́платитися, чуся, тишся, гл. Расплачиваться, расплатиться, погашать, погасить долг.
Ви́плекати, каю, єш, гл. Выкормить (искусственно), воспитать. Викохай і виплекай таку другу дочку. Нп.
Ви́плескати. См. Випліскувати.
Ви́плеснути. См. Випліскувати.
Ви́плести. См. Виплітати.
Ви́плив, ву, м. 1) Истечение, излияние. 2) Исток. Желех.
Виплива́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́пливти и ви́плисти, пливу, веш, гл. Выплывать, выплыть. Випливає з води мати. Шевч. 24. Випливає щука. Рудч. Ск. II. 105. Виплив човен з очерету. Ізза лісу, зза туману місяць випливає. Шевч. 150.
Ви́плигнути, гну, неш, гл. Выпрыгнуть.
Ви́плигом, нар. Подпрыгивая, проворно (итти). Як наїсися сала, то так виплигом і підеш. Харьк. г.
Ви́плинути, ну, неш, гл. = Виплисти. Кому щастя, той і на києві виплине. Ном. № 1666.
Ви́плисти. См. Випливати.
Ви́пліндрувати, рую, єш, гл. = Виплюндрувати.
Виплі́скувати, кую, єш, сов. в. ви́плескати, каю, єш, одн. в. ви́плеснути, ну, неш, гл. 1) Выплескивать, выплескать, выплеснуть, вылить (жидкость). Не випліскуй води по-дурному! Хто випив?… Ніхто. Василь на мене виплескав, як я зомліла. Г. Барв. 540. Галька допила і ще виплеснула на стелю, приказуючи: Отак наші вибрикуйте. Г. Барв. 39. 2) Только сов. и несов. в. О хлебе: делать, сделать из теста ковригу хлеба, перебрасывая ее в руках и хлопая по тесту ладонью. Перш виплещи добре хліб, а тоді вже і в піч саджай.
Виплі́скуватися, куюся, єшся, сов. в. ви́плескатися, каюся, єшся, одн. в. ви́плеснутися, нуся, нешся, гл. Выплескиваться, выплескаться, выплеснуться, вылиться. Аж вода з ночов випліскувалася. Мир. Пов. II. 86.
Випліта́ти, та́ю, єш, сов. в. ви́плести, плету, теш, гл. 1) Выплетать, выплесть, сплетать, сплесть; связывать, вязать, связать. Виплів рукавиці. 2) Выдумывать, выдумать, сочинять, врать, соврать.
Ви́плітка, ки, ж. Косоплетка, ленточка из косы. О. 1861. XI. Св. 27. Гол. Од. 50. Твої коси розплітав, — де твої виплітки подівав? Лукаш. 154.
Виплі́тувати, тую, єш, гл. = Виплітати. Вона виплітувала скатерть на стіл. Левиц. I. 139.
Випло́джувати, джую, єш, сов. в. ви́плодити, джу, диш, гл. Плодить, выводить, вывести; рожать, родить, породить. Та ніде вийти, та ніде сісти, та гніздо звити, а малих діток виплодити. Грин. III. 695.
Випло́джуватися, джуюся, єшся, сов. в. ви́плодитися, джуся, дишся, гл. Плодиться, выводиться, вывестись; рожаться, родиться. Де хто виплодився, туди й лине. Посл.
Ви́плодок, дка, м. Порождение.
Ви́плутати, ся. См. Виплутувати, ся.
Виплу́тувати, тую, єш, сов. в. ви́плутати, таю, єш, гл. Выпутывать, выпутать, распутывать, распутать.
