жуть. Вистригши, випускають. О. 1862. V. Кух. 33.
Ви́стріл, лу, м. Выстрел. Стор. II. 156.
Вистріля́нка, ки, ж. Название ружья. Встречено в песне в ум. виде: вистріля́ночка. Сам на себе надіюся і на свого коня вороного і на сіделечко спід злота самого, на два пістолі барзе грімкії, на третю рушничку-вистріляночку. Нп.
Ви́стріпати, ся. См. Вистріпувати, ся.
Вистрі́пувати, пую, єш, сов. в. ви́стріпати, паю, єш, гл. Выдергивать, выдернуть (нитки в ткани).
Вистрі́пуватися, пуюся, єшся, сов. в. ви́стріпатися, паюся, єшся, гл. Выдергиваться, выдернуться, распускаться, обтрепаться (о ткани). Рукава вистріпались. Мнж. 178.
Вистріхнути, хну, неш, гл.? Вистріхнув його на блазня. Ном. № 13180.
Ви́строїти, ся. См. Вистроювати, ся.
Ви́стромити, ся. См. Вистромляти, ся.
Вистромля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́стромити, млю, миш, гл. Выставлять, выставить, выткнуть. Вистромила (лисиця) хвоста з нори. Мнж. 4. З куща вистромила рило. Левиц. I. 494.
Вистромля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. ви́стромитися, млюся, мишся, гл. Выставляться, выставиться, вытыкаться, выткнуться.
Вистро́ювати, стро́юю, єш, сов. в. ви́строїти, строю, їш, гл. 1) Наряжать, нарядить. 2) = Будувати, збудувати. Вистроїв їм хату. Рудч. Ск. I. 164.
Вистро́юватися, стро́ююся, єшся, сов. в. ви́строїтися, строюся, їшся, гл. Наряжаться, нарядиться. Вистроїлась, як лялечка. Ном. № 11184.
Ви́стругати. См. Вистругувати.
Вистру́гувати, гую, єш, сов. в. ви́стругати, гаю, єш, гл. 1) Выстрагивать, выстрогать. Вистругай оцю дошку. 2) Выравнивать, выровнять (поверхность земли). Тут за слободою вистружемо та наллємо тік, тут і змолотимо. Мнж. 127.
Висту́джувати, жую, єш, сов. в. ви́студити, джу, диш, гл. Студить, выстудить.
Ви́студити. См. Вистуджувати.
Ви́ступ, пу, м. Выступление. Желех.
Виступа́ти, па́ю, єш, сов. в. ви́ступити, плю, пиш, гл. 1) Выступать, выступить, выходить, выйти. Відтіль виступа велике військо. Лукаш. 89. 2) — на. Вступать, всходить, становиться на.
Ви́ступець, пця, м. 1) Род танца. Мотря співає виступця. К. ЦН. 232. Отсюда как наречие: ви́ступцем. Плавно выступая. Виступцем тихо йду. Мет. 294. 2) Множ. Ви́ступці. Туфли. ЗОЮР. I. 69. Шовкова плахта, виступці золотом вигаптувані. Стор. II. 29. Піти́ на ви́ступці. Уйти. Пішов на виступці, скільки здря. Кобел. у. Про́шу́ на ви́ступці. Прошу уйти, выйти. Ном., стр. 233.
Ви́ступити. См. Виступати.
Ви́ступка, ки = Покритка. Вх. Зн. 7.
Ви́ступцем. См. Виступець 1.
Ви́ступці, нар. = Виступцем.
Вистяга́ти, га́ю, єш, сов. в. ви́стягти, гну, неш, гл. Протягивать, протянуть. Вистягти ногу. Сосниц. у.
Вистяга́тися, га́юся, єшся, сов. в. ви́стягтися, гнуся, нешся, гл. Протягиваться, протянуться, растянуться. Гляньте на кота — як серед хати вистягся. Св. Л. 205.
Ви́стягом, нар. В строчку.
Ви́стьобати, баю, єш, гл. Выстегать.
Висува́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́сунути, ну, неш, гл. 1) Высовывать, высунуть, выставить. Висунула руку з води. Ном. № 2656. 2) Выдвигать, выдвинуть.
Висува́тися, ва́юся, єшся, сов. в. ви́сунутися, нуся, нешся, гл. 1) Высовываться, высунуться, выставиться. Плечі їй дуже висунулись спід чорної сукні. Левиц. I. 477. 2) Выдвигаться, выдвинуться. 3) Показываться, показаться. Висунулась із самої пущі і сама ведмедиха. Рудч. Ск. I. 134. 4) Выставляться, выставиться напоказ. Треба утаїти, що я письменний: у них, кажуть, із розумом не треба висуватись. Котл. НП. 381.
Ви́судити, джу, диш, гл. Добыть судом. О ти, Єво невстидлива! з раю сь мя висудила. Гол. IV. 521.
Ви́сукати. См. Висукувати.
Вису́кувати, кую, єш, сов. в. ви́сукати, каю, єш, гл. Высучивать, высучить. Пріська сидить на днищі, висукує та виводе нитку за ниткою. Мир. Пов. I. 134.
Ви́сунути, ся. См. Висувати, ся.
Ви́сурмити, млю, миш, гл. Протрубить.
