Висуша́ти, ша́ю, єш и вису́шувати, шую, єш, сов. в. ви́сушити, шу, шиш, гл. Высушивать, высушить, иссушить. Висушили мене сльози. Левиц. I. 73.
Ви́схлий, а, е. Иссохший.
Ви́схнути. См. Висихати.
Ви́сякати, каю, єш, гл. Высморкать. Ніс висякав. Ном. № 6276.
Ви́сякатися, каюся, єшся, гл. Высморкаться.
Вись, сі, ж. Высь, высота, вышина. Будуть (снопи) возити, в стоги стожити, а в вись висити. Гол. II. 17.
Витава́ти, таю́, є́ш, гл. Выступать из воды. Тепер і тут каміння повитавало і там потроху витає з води. Екат. у. (Залюб.). См. Витонути.
Вита́лище, ща, с. Место пребывания. Виталище душі. К. ЦН. 287.
Витанцьо́вувати, вую, єш, сов. в. ви́танцювати, цюю, єш, гл. Танцовать, протанцовать. Доводилось витанцьовувати з молодцями-паничами. Левиц. I. 228. Танцювали уже так, що против них ніхто на світі так не витанцює. КС. 1883. XI. 504.
Ви́тарасувати, сую, єш, гл. Умостить фашинником.
Ви́тарувати, рую, єш, гл. Вывесить (неправильные весы). Витарувати терези. Рк. Левиц.
Ви́таскати. См. Витаскувати.
Вита́скувати, кую, єш, сов. в. ви́таскати, каю, єш, гл. Вытаскивать, вытащить, стащить. Насилу корець хмелю витаскали на гору. Ном. № 924. Ото як ухватив під черево, — так і витаскав на віз. Рудч. Ск. I. 157.
Вита́ти, та́ю, єш, гл. Носиться.
Ви́твердити, джу, диш, гл. Утвердить? Закрепить? Скаже слово, так як витвердить. Ном. № 12906.
Ви́тверезити, жу, зиш, гл. Протрезвить.
Ви́тверезитися, жуся, зишся, гл. Протрезвиться. Ходить п'яний, не витверезився ще. Грин. II. 224.
Ви́творити. См. Витворяти.
Ви́творки, рок, ж. мн. Проказы. Уман. III. 199.
Витво́рний, а, е. Капризный, шалун.
Витво́рювати. См. Витворяти.
Витворя́ти, ря́ю, єш и витво́рювати, рюю, єш, сов. в. ви́творити, рю, риш, гл. Выделывать, выкидать, выкинуть. Таке було іноді витворює! Сим. 212.
Ви́текти. См. Витікати.
Ви́тельбушити, шу, шиш, гл. Выпотрошить.
Ви́теребитися, блюся, бишся, гл. Взобраться, залезть. Витеребились аж на піч. Левиц. I. 188.
Ви́терликати, каю, єш, гл. Заработать игрой на музыкальном инструменте. Музика, що витерликав, то й проликав. Чуб. I. 268.
Ви́терпіти. См. Витерплювати.
Вите́рплювати, плюю, єш, сов. в. ви́терпіти, плю, пиш, гл. 1) Вытерпливать, вытерпеть, стерпеть, переносить, перенести. Не витерпів святої кари. Шевч. 147. Витерплю покуту. К. Псал. 93. 2) Выстрадать.
Ви́терти. См. Витирати.
Ви́тесати. См. Витісувати.
Ви́течи, чу, чеш, гл. = Витекти.
Ви́ти, ви́ю, єш, гл. Выть. Синє море звірюкою то стогне, то виє. Шевч. 49.
Ви́ти, в'ю, в'єш, гл. Вить, свивать. На благовіщення і птиця гнізда не в'є. Ном. № 418. Я собі та й вінки вила. Грин. III. 98. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вильце в'ють. Мет. 128. Синові дав волоки вити. О. 1861. X. 127.
Ви́тивкати, каю, єш, гл. Вылокать. Йому скільки не сип борщу, все витивкає.
Витика́ти, ка́ю, єш, сов. в. ви́ткнути, кну, неш, гл. 1) Вытыкать, выткнуть, высовывать, высунуть, показать. Лисичка виткнула мордочку. Рудч. Ск. II. 15. Ти ж із хати ніколи носа не виткнеш. Стор. I. 64. 2) Витика́ти па́льцем кого́. Тыкать, показывать пальцем. Вороженьки поглядають, пальцями нас витикають. Гол. I. 365. Сов. в. ви́тикати, каю, єш. 3) Утыка́ть, уты́кать. 4) — ко́пи. Отмечать, отметить копны.
Витика́тися, ка́юся, єшся, сов. в. ви́ткнутися, нуся, нешся, гл. Вытыкаться, виткнуться, высовываться, высунуться. Виткнулась головка, співаючи «кукуріку». Рудч. Ск. I. 36. Зачувши у дворі гомін, виткнулась з хати. Мир. Пов. II. 80.
Витина́ти, на́ю, єш, сов. в. ви́тяти и ви́тнути, тну, неш, гл. 1) Вырубливать, вырубить, вырезывать, вырезать. Витяв з реміню шматок на підошву. Витяли пани ліс. Св. Л. 306. 2) Только сов. в. Перерубить, перерезать всех.
