Ворогів моїх настигну, не вернуся доти з поля, доки до ноги не витну. К. Псал. 40. 3) Делать, сделать что-либо с жаром, с силой. Витинати гопака. — Горнись лишень ти до мене та витнемо з лиха. Шевч. 621. Ще три штуки за тобою; витнеш, — ні пів слова. Г. Арт. О. 1861. III. 105.
Витира́ти, ра́ю, єш, сов. в. ви́терти, тру, треш, гл. 1) Вытирать, вытереть. Витри лаву. 2) Вытирать, вытереть, стирать, стереть. 3) — сірничка́. Зажечь спичку. Нема в віщо витерти сірничка. — огню́. Добыть огня трением. Витер огню деревом об дерево. Рудч. Ск. II. 106.
Вити́рач, ча, м. В верхнем мельничном жернове: находящаяся в отверстии палочка, счищающая приставшую к стенкам отверстия муку. Мик. 481.
Витиска́ти, ка́ю, єш, сов. в. ви́тиснути, сну, неш, гл. 1) Выдавливать, выдавить. Витисни сік. 2) Вытеснять, вытеснить. Витискати козаків з маєтностей.
Витиска́тися, ска́юся, єшся, сов. в. ви́тиснутися, нуся, нешся, гл. Протискиваться, протиснуться, пролезть. Намащуся я солониною та витиснуся і щелиною. Гол. I. 147.
Ви́тися, в'юся, в'єшся, гл. 1) Виться, обвиваться, увиваться. Як хмелині вгору виться? тичини немає. Мет. 79. Коло носа в'ється, а в руки не дається. Ном. № 1933. Коло серця козацького як гадина в'ється. Шевч. 31. Коло тебе будуть роями витись панни. Левиц. I. 262. 2) Виться, быть свиваему. Де се гіллячко вилося? Мил. 140. 3) Развеваться. Над річкою над Дунаєм короговка в'ється. Нп.
Витіва́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́тіяти, тію, єш, гл. 1) Выдумывать, выдумать, затевать, затеять. Там таке витіва, що й миру не подобно. Харьк. Се вже, мабуть, не зовсім по-божому, а люди самі витіяли. ЗОЮР. II. 288. 2) Выделывать, выкидывать, выкинуть. Мнж. 93.
Ви́тівка, ки, ж. Затея, выдумка. Змиевск. у. Доки будуть оці витівки?
Витіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. ви́текти, течу, чеш, гл. 1) Вытекать, вытечь. З озера витікає річка. Дещо. Тече вода в синє море, та не витікає. Шевч. 37. 2) Хватать, хватить, достать. Як витікатиме грошей, то купи. (Залюбовск.). Чого сорочка така куца? — Бо така витекла. Ном., стр. 287.
Ви́тінка, ки, ж. = Ви́тівка. Там без витінків не обійдеться. Змиевск. у.
Ви́тіпати. См. Витіпувати.
Виті́пувати, пую, єш, сов. в. ви́тіпати, паю, єш, гл. Трепать, вытрепать, потрепать. Витіпуй добре прядиво. Харьк. у.
Виті́сувати, сую, єш, сов. в. ви́тесати, тешу, шеш, гл. Вытесывать, вытесать, высекать, высечь. Стояв, неначе витесаний з білого каменя. Левиц. Ви́тесати нете́саного тесана́. Выдумать небылицу, обмануть выдумкой. Ном. № 13127. А Грицик той, то був на все село чмут: витесать кому якого нетесаного тесана, то він зараз. Грин. II. 209.
Ви́тішити, шу, шиш, гл. Выняньчить. Кохав мене батько, витішила мати. Грин. III. 358.
Ви́тіяти. См. Витіва́ти.
Ви́тка, ки, ж. 1) Цилиндр для удлинения ступицы колеса, сообразно длине оси, — надевается между ступицей и чекой. 2) = Ужівка. Вх. Зн. 7. 3) Обруч для бочки из молодой ели или орешины. Вх. Зн. 7.
Ви́ткати, тчу, чеш, гл. Соткать, выткать. Рушники виткали і принесли. Рудч. Ск. II. 100.
Витки́й, а́, е́. Вьющийся. Витке зілля хміль, виноград. Чигир. у.
Ви́ткнути, ся. См. Витика́ти, ся.
Витліва́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́тліти, лію, єш, гл. Истлевать, истлеть.
Ви́тлумачити, чу, чиш, гл. Объяснить.
Ви́тнути. См. Витина́ти.
Ви́товкмачити, чу, чиш, гл. 1) Побить, поколотить. 2) Растолковать, разъяснить.
Ви́товкти, вчу, чеш, гл. Выдавить.
Витока, ки, ж. Куча орехов, собранных лесной мышью. Вх. Уг. 230.
Ви́толочити. См. Витоло́чувати.
Витоло́чувати, чую, єш, сов. в. ви́толочити, чу, чиш, гл. Вытаптывать, вытоптать. Не дали мені й зібрать того ячменю, увесь витолочили. Стор. II. 119. Всю траву витолочили гуляючи. Левиц. I. 350.
Ви́тонути, ну, неш, гл. Выступить из воды. Я посадив на низу дині, вони
