сделать влажным. Вас. 153, 176. Треба табак одволожити. (Залюбовск.). 2) Облегчать, облегчить, утешать, утешить. Лавр. 113. См. прим. при слове Відволога.
Відволо́жуватися, жуюся, єшся, сов. в. відволо́житися, жуся, жишся, гл. Сыреть, отсыреть, делаться, сделаться влажным.
Відволокти́. См. Відволікати.
Відворі́т, ро́ту, м. 1) Отступление. 2) Отвращение. 3) Отчисление, вычет в уплату долга, вычет из платы рабочего за прогулы и пр. Харьк. у. Волч. у.
Відворо́тний, а, е. Отвратительный. Відворотне таке воно на смак.
Відворо́тно, нар. Отвратительно. Як ті пани їдять жаб? Воно ж одворотно.
Відвороча́ти, ча́є, гл. безл. Быть отвратительным. (Вовкулаці) треба й конину їсти й падло, — одворочає. Г. Барв. 453.
Відво́хрити, рю, риш, гл. Отколотить. Дав доброго диптю: відвохрив добре. Ном. № 3961.
Відвоюва́ти. См. Відвойовувати.
Ві́двуд, да, м. = Удод.
Відв'яза́ти, ся. См. Відв'язувати, ся.
Відв'я́зувати, зую, єш, сов. в. відв'яза́ти, жу́, жеш, гл. Отвязывать, отвязать.
Відв'я́зуватися, зуюся, єшся, сов. в. відв'яза́тися, жу́ся, жешся, гл. Отвязываться, отвязаться.
Відга́да, ди, ж. Отгадчица. Ум. Відга́дочка. Бабусенько-одгадочко, одгадай сей сон. Чуб. V. 773.
Відгадай-сон, сна, м. Снотолкователь. Усякі мені сни сняться, — де б то на їх такого відгадай-сна найти. Лубен. у.
Відгада́ти. См. Відгадувати.
Відга́дка, ки, ж. Отгадка.
Відга́дочка, ки, ж. Ум. от відга́да.
Відга́дувати, дую, єш, сов. в. відгада́ти, да́ю, єш, гл. 1) Отгадывать, отгадать. Біла рілля, а чорне насіння: хто вміє — посіє, хто зна — й одгада. Ном., стр. 303, № 472. Бабусенько да голубонько, відгадай мені сон. Чуб. 2) Отвечать, ответить. Чи я тобі не казала: купи мені стрічку, а ти мені одгадав: переночуй нічку. Грин. III. 655.
Відга́л, лу и відга́ль, лю, м. Остановка, отдых, перерыв. Петро без відгалу робить. Борз. у. Так то проживає Олеся, працюючи без спочинку, без відгалю. МВ. I. 47. На відгалі. На досуге, во время отдыха. У вільну годину, на одгалі, як пани роз'їхались у гості, пішов мерщій до панотця. Ком. I. 20. На ове́с нема́ й відга́лу. На овес постоянный спрос. Борз. у.
Відганя́ти, ня́ю, єш, сов. в. відігна́ти, віджену́, неш, гл. Отгонять, отогнать. Курка як співа, то відганяє ворогів. Чуб. I. 58.
Відга́рбати, баю, єш, гл. Отнять, отобрать. Насилу відгарбав свого кожуха від брата.
Відге́тькатися, каюся, єшся, гл. Избавиться, отделаться от чего. Чим же Марко одгетькався од некрутства? Волч. у. (Лобод.).
Відгі́н, го́ну, м. Отбой. Від баб одгону нема.
Відглуши́ти, шу́, шиш, гл. Отколотить, отдуть. Хто було захоче, той мене й одглушить. Г. Барв. 51.
Відгнива́ти, ва́ю, єш, сов. в. відгни́ти, гнию́, є́ш, гл. Отгнивать, отгнить.
Відгові́тися, ві́юся, єшся, гл. Отговеться. Нехай попереду піде та відговіється. Ном. № 5474.
Відговори́ти, ся. См. Відговорювати, ся.
Відгово́рювати, рюю, єш, відговоря́ти, ря́ю, єш, сов. в. відговори́ти, рю́, риш, гл. Отговаривать, отговорить. Як став одговорювать, так одговорив. Рудч. Ск. II. 74.
Відгово́рюватися, рююся, єшся, сов. в. відговори́тися, рю́ся, ришся, гл. Отговариваться, отговориться, отвечать, ответить. Була слава, була слава, стали й поговори… я за славу сама стану, та й одговорюся. Мил. 75.
Відгоджа́тися, джа́юся, єшся, сов. в. відгоди́тися, джу́ся, дишся, гл. 1) Отлучаться, отлучиться. В іншого є й гроші, купив би собі чого, та не взята річ: не можна йому відгодитися. Дійсне кажу тобі: його немає в селі; він десь поїхав, одгодивсь на малий час. 2) Отплачивать, отплатить услугой за услугу, пригодиться в беде. Гонять вовки козу. Коза каже…: «Оборони!» Той… узяв і вбив вовка. Коза йому сказала: «Я тобі одгоджуся в турецькій землі». Грин. II. 64.
