ком. На нему сардак чорний бланений. Федьк.
Бла́ня, ні, ж. Мех. Галиц. Бо моє серце, браття, сардаком ся крило, під бланев ся ховало, під ременем крило. Федьк. I. 32.
Бланя́р, ра́, м. = Скляр. Вх. Лем. 392.
Блатна́рь, ря́, м. Гвоздь. Так го (Христа) тяшко ростігали на крест і блатнар'ями прибивали. Гн. I. 65.
Блеві́т, ту, м. = Блава́т 2. Вх. Пч. I. 9.
Блеву́знити, ню, ниш, гл. = Блягу́зкати. Що на рот налізе блевузнить. Ном. № 13047.
Блезно́, на́, с. Из'ян в ткани от неправильности при тканье. Полотно таке, що блезно на блезні, самі блезна. Черк. у.
Бле́йвас, су, м. Свинцовые белила, белила. Бо щоки терли манією, а блейвасом і ніс, і лоб. Котл. Ен. III. 49.
Блейвасо́вий, а, е. Белильный.
Блеки́тець, тця, м. Раст. Euphorbia esula. Лв. 98.
Бле́кіт, коту, м. Раст. а) Цикута, бешеница, Cicuta. Угор. б) Conium maculatum. Вх. Пч. I. 9.
Бле́клий, а, е. Поблекший, увядший.
Бле́кнути, ну, неш, гл. Блекнуть, увядать.
Бле́кот, ту, м. Раст. Hyosciamus niger L, белена. Васильк. у. ЗЮЗО. I. 125. Од зубів блекотом підкурюють. Грин. II. 317.
Блекота́, ти́, ж. Раст. а) Conium maculatum. Шейк. б) = Бле́кот. ЗЮЗО. I. 125.
Блекота́ти, чу́, чеш, гл. 1) = Белькота́ти. 2) Клокотать. Беру воду з переводу, а вода блекоче. Гол. I. 176.
Блекоти́ця, ці, ж. = Бле́кот. Вх. Пч. II. 32.
Блекото́ра, ри, блекото́ря, рі, ж. 1) Дойная матка с сосуном. Вас. 198. 2) Ягненок, родившийся весною. Лохв. у.
Бле́ндати, даю, єш, гл. = Пле́нтати. Ледво блендала ногами. Гн. II. 27.
Блеск, ку, м. = Блиск. Драг. 263. Щоб ти блеску світа божого не бачив. Киев. у. Пішов з бле́ску сві́та. Исчез. Ном. № 11041.
Блескі́тка, ки, ж. = Бли́скітка. Блестка.
Блескоті́ти, чу́, ти́ш, гл. = Блискоті́ти. Сверкать, блестеть. Блескотючи кругом очима, обзирює козацький стрій. Греб.
Блесну́ти, ну́, не́ш, гл. — Блисну́ти. Блеснули мечами, як сонце з хмари. Чуб. III. 291.
Блехува́ти, ху́ю, єш, гл. = Блихува́ти 2. Та Штолюка молодого в кайдани блехуют. Гол. III. 60.
Блешня́, ні́, ж. Род удочки для крупной рыбы; крючок у этой удочки прикреплен к небольшой металлической рыбке. Вас. 186.
Блещі́, щі́в, м. = Блешня́. Лебед. у.
Бле́яти, бле́ю, їш, гл. 1) Блеять. Реве маржина, блеють вівці. Шух. I. 197. 2) Баять, говорить, болтать. Блеяй, блеяй, пане Свириде, зобачим, що з того вийде. Ном. № 13026. А народ блеє та й блеє, що москаль замовив дощ. Черниг. г.
Бли́гий, а, е = Бли́гомий. А тепер плентайся до Ґудзя!.. Блигий, бач, світ! Мир. Пов. I. 116.
Блиго́м, бли́го́мий, а, е. Близкий. Бли́го́мий світ! Близкий свет! Ном. № 11424. Блигомий світ, щоб туди йти.
*Бли́жити, жу, жиш, гл. Приближать.
*Бли́житися, жуся, жишся, гл. Приближаться. Аз, буки, іжиця — до заду вказка ближиться. Херс. Нік.
Бли́жній, я, є. Ближний, близкий. Своїм ближнім зла не коїть. Стор. Люби ближньою твого. Ев. Мр. ХІІ. 31. Ближні приятелі. МВ. II. 95.
Бли́жчати, чаю, єш, гл. Приближаться, делаться ближе.
Бли́жче, нар. Сравн. ст. от бли́зько. Ближе. Ум. Бли́жченько. Сядьте ближченько, мамо. МВ.
Бли́жчий, а, е. Сравн. ст. от бли́зький. Душа твоя стане через те ближча до бога. Кв. Ум. Бли́жченький.
Близ, зу, м. Близость. Употребл. только в выражениях: Коло бли́зу. Вблизи. Коло близу пошукав коня. Лебед. у. Приступи́ти до бли́зу. При-
