кании, кипении (жидкости). Драг. 48. Пиво вщолоча та все булька: буль-буль-буль. Грин. I. 206.
Булька́тий, а, е = Банька́тий. Диякон…, витріщивши булькаті очі, пер, наче з бочки, товстого баса. Мир. Пов. II. 60.
Бу́лькіт, коту, м. Клокотание.
Бу́лькнути, ну, неш, гл. Одн. в. от бу́лькати. Тільки булькнув пан у воду та бульбашки позскакували наверх води. Чуб. II. 566.
Булькота́ти, кочу́, чеш, булькоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. 1) Клокотать. Кров дзюрить, булькотить з спини. Ном. № 8173. 2) Булькать. Доти баба булькотала, поки на дно не попала. Грин. III. 341. Стала тиковку топити, а та набірається води та булькотить. Мнж. 2. 3) Об индюке: кричать. Пуляк булькоче. Вх. Уг. 229.
Булькотне́ча, чі, ж. Переливание с шумом; бурчание. Булькотнеча у животі така піднялась.
Бульо́н, на, м. Род картофеля. МУЕ. I. 101.
Бульча́ти, чу́, чи́ш, гл. = Булькота́ти. Гол. III. 259.
Бу́ля, лі, ж. 1) Детск. Булка. 2) = Карто́пля. МУЕ III. 56. Копали булі. МУЕ. III. 40. Ум. Бу́лінька.
Буля́нка, ки, ж. = Бу́льбисько. Гн. 11. 107.
Бум-бум! меж., выражающее звук басовой трубы, бубна, барабана и т. п. О. 1862. VII. 74.
Бума́га, ги, ж. 1) = Папі́р. 2) Паспорт; документ. Іде до панії, щоб бумагу їй дала; а пані: Не хочу я, не дам тобі бумаги і їхати не пущу. МВ. У волость аж три бумазі прийшло: кажуть, якісь начальники їхатимуть. Лубен. у. Ум. Бума́жка, бума́жечка.
Бума́жний, а, е. = Папіро́вий.
Бумба́к, ка, м. Жук. Угор.
Бу́мкати, каю, єш, гл. Извлекать басовые, густые звуки (на струнном инструменте).
Бу́нда, ди, ж. 1) Верхняя одежда — род суконного пальто. Гол. Од. 80, 83. *2) Теплая куртка. Черемш. «Село вигибає».
Бундз, дза, м. 1) Молодой овечий творог. Шейк. Большой кусок овечьего сыру. Вх. Зн. 12. См. Будз. 2) Коротко остриженный мальчик. Желех. 3) Узел (на веревке, нитке и пр.). Вх. Лем. 395. Ум. Бу́ндзик.
Бу́ндзик, ка, м. Ум. от бундз. Во 2-м значении употребляется как прозвище для рекрутов, которых сильно стригли в прежнее время. Відобрали го до бундзиків. Фр. Пр. 129.
Бундю́читися, чуся, чишся, гл. Важничать, хорохориться, петушиться, чваниться. Твоя Маруся усе щось бундючиться. О. 1861. XI. Кух. 28.
*Бундю́чливий, ва, ве = Бундю́чний. Н.-Лев.
Бундю́чний, а, е. 1) Надутый, высокомерный, чванный. Не приступиш, таке бундючне. Ном. № 2470. 2) Пышный, шумный. Бундючне весілля було. НВолын. у.
Бундю́чно, нар. Высокомерно, чванно. Пішов з ківнат бундючно-грізною ходою. Котл. Ен. IV. 52.
Бундя́читися, чуся, чишся, гл. = Бундю́читися. Возний, — так і бундячиться, що помазався паном. Котл. НП. 387.
Бундя́чний, а, е = Бундю́чний Таке бундячне весілля уджигне. Котл. НП. 377.
Буні́ти, ню́, ни́ш, гл. = Бруні́ти. Желех.
Бу́нкош, ша, м. = Ке́леф. Гол. Од. 80.
I. Бунт, ту, м. 1) Связка, пук (ниток, шелку, табаку и пр. 2) Мн. Шесть больших струн на бандуре. КС. 1882. VII. 282. Ум. Бу́нтик, бу́нтичок.
II. Бунт, ту, м. Бунт, возмущение, мятеж. Бунт зрива́ти. Бунтоваться. Звели нам під москаля тікати, або звели нам з ляхами великий бунт зривати. АД. II. 114.
*Бунта́р, ря́, м. Бунтовщик, мятежник, возмутитель. Сл. Нік.
Бунтико́вий, а, е. Связанный в пуки.
Бу́нтичок, чка, м. Ум. от бунт I.
Бунтівни́й, а́, е́ = Бунтовли́вий. Желех.
Бунтівни́к и бунтовни́к, ка́, м. Бунтовщик. К. ЧР. 411. Лихі бунтівники, перевертні щоденні. К. Псал. 177.
Бунтівни́ця, ці, ж. Бунтовщица, мятежница.
