*Ви́вершений, а, е. Завершенный, совершенный.
Ви́вершити. См. Виве́ршувати.
Виве́ршувати, шую, єш, сов. в. ви́вершити, шу, шиш, гл. 1) Делать, сделать верх. Вивершити стіг. 2) Насыпа̀ть, насыпать выше краев. 3) Завершать, завершить, исполнить.
Ви́вести, ся. См. Виво́дити, ся.
Вивива́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́винути, ну, неш, гл. 1) Вынимать, вынуть что-либо, развернув то, во что предмет был завернут. З платка вивинув. Ном. № 10817. Вивини рубочок з паперу, з біленького шовку. Грин. III. 522. 2) сов. в. Вывихнуть. Хто кого мине, най ногу вивине. Ном. № 11568.
*Ви́вих, ху, м. Вывих. Сл. Нік.
*Вивиха́тися, ха́юся, ха́єшся, сов. в. виви́хнутися, нуся, нешся. Отговариваться, увиливать. Не хоче його, так хай скаже, а то приязнею якоюсь вивихається, очі замилити гадає. Лепкий.
*Вивиша́ти, ша́ю, єш, гл. Возвышать.
*Вивиша́тися, шаюся, єшся, гл. Возвышаться, выситься над кем.
Вивіва́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́віяти, вію, єш, гл. 1) Вывевать, вывеять. Аф. 324. 2) Провевать, провеять. Желех. (Пшеницю) помолотити, вивіяти. Гн. II. 165.
Ви́від, воду, м. 1) Вывод. 2) Вывод, выводка, рождение (о птицах); выводок; род. Він кидає на землю свої яйця, щоб грілися в піску на вивод. К. Іов. 89. Торік вивід був луччий. Увесь вивід вовчий. Сучого виводу. Ном. № 3548. 3) Первое посещение церкви женщиною через шесть недель после рождения ею ребенка для получения очистительной молитвы. Так называется также и самая молитва. На вікні требник лежав з хрестом, в патрахіль замотаний. О. Гервасій в йому, було, з кропилом ходить, вивід читає, ходить сповідати. Сл. Л. 110. 4) Посещение новобрачною церкви в понедельник после брачной ночи для получения молитвы. О. 1862. IV. 37; 1862. IX. 52; 1861. X. Св. 48. 5) Печная труба в сенях и на крыше. Чуб. VII. 381. Біжи в сіни до верха під вивід. Грин. II. 323. Дим стелеться з вивода. Грин. I. 254. 6) Полоса узора, вышитая вдоль рукава или пазухи рубахи. На сорочці у його гарний вивід, — наче змальовано з чого. Екат. у. Пошила рукава з виводами. Славян. у.
Ви́відати. См. Виві́дувати.
*Виві́дач, ча, м. Шпион, сыщик. Сл. Дубр.
Ви́відець, дця, м. В орнаменте при раскрашивании мисок: кривая линия, идущая вдоль краев миски. Вас. 184.
Ви́відка, ки, ж. Разведки, расспрос, расследование. Чаще во мн. ч. Це він ходив на вивідки. Новомоск. у.
*Вивідни́й, а, е. Выводной. Сл. Нік.
*Виві́дування, ня, ср. Выведывание. Сл. Нік.
Виві́дувати, дую, єш, сов. в. ви́відати, даю, єш, гл. Разузнавать, разузнать, выведывать, выведать. Стали ся в нього вивідувати: ой брате, брате, що там слихати? Гол. Также и кого́ виві́дувати. Расспрашивать у кого. Сталися його вивідувати: «Що там доброго в Уграх слихати?» АД. I. 43. — ума́. Стараться узнать образ мыслей. О, се такий пан, що мабуть ума вивідує.
*Ви́відчик, ка, м. Разведчик. Сл. Яворн.
Ви́віз, возу, м. = Узві́з. Вх. Зн. 72.
Ви́вільга, ги, *и ві́льга. Сл. Нік., ж. Иволга. Кричить жовта вивільга. О. 1862. IV. 72.
*Виві́нуваний, а, е. Наделенный, одаренный. Щоб цей великий і провидінням божим багато вивінуваний край заспокоїти. Лепкий.
Ви́вірити. См. Вивіря́ти.
Ви́вірка, ки, ж. Белка. Вх. Пч. II. 7.
Виві́рчувати, чую, єш, сов. в. ви́вертіти, рчу, тиш, гл. 1) Высверливать, высверлить, вывертеть. 2) Разматывать, размотать из чего-либо. Приїхали, він вивертів із рядна і поклав на столі (хліб). Рудч. Ск. I. 180.
Виві́рчуватися, чуюся, єшся, сов. в. ви́вертітися, чуся, тишся, гл. 1) Высверливаться, высверлиться. 2) Разматываться, размотаться из чего. Кв. (Желех.).
