віку. Ном. № 4430. Збавив я тобі віку. Стор. МПр. 22. Вік. Вечно. Не вік дівувати. Шевч. 14. Вік вікува́ти. Проводить всю жизнь. Щаслива я з тобою, Ясю, я б рада тут і вік вікувати. Во вік ві́ка, во ві́ки ві́чні, по вік ві́чний, во ві́ки. Вечно, всегда. Во вік віка його будуть славити народи. К. Псал. 48. Співатиму во віки вічні про милості господні. К. Псал. Чи не лучче нам із ляхами мостивими панами з упокоєм хліб сіль по вік вічний уживати. АД. Во віки радуватись буде, хто на тебе кладе надію. К. Псал. Да́ти на вік. Определить долгую жизнь. На вік ві́ки, на ві́ки ві́чні, на ві́ки, на всі ві́ки. Навеки, навсегда. І заснути на вік-віки. Шевч. 225. А путь ледача нечестивих на віки вічні погибає. К. Псал. 2. Тепер же я сиротою на віки зостала. Мет. Чужий, на всі віки чужий. МВ. (О. 1862. I. 79). До ві́ку, до сме́рти ві́ку. До смерти, до конца жизни; всегда? Йому три дні до віку зісталось. Борз. у. Гуляла б у батька, гуляла б до віку дівчиною молодою. Мет. 79. Будеш у мене до смерти віку хліб-сіль уживати. Дума. До ві́ку не. Никогда. Не сподівайтесь, мати, сина з походу вже до віку. Макс. Покі́ль ві́ку. Всю жизнь. Поможи, боже, чоловіку, щоб так орав покіль віку. Мет. 57. 2) Лета. Віком молода. МВ. (О. 1862. I. 76). І мати служила молодого віку. Мир. Пов. II. 44. 3) Век, столетие. 4) — чолові́чий. Раст. Hemerocallis fulva L. ЗЮЗО. I. 124. Ум. Вічо́к. Та й вічок довгий, пробуток добрий. Kolb. I. 103.
*Віка́рій, рія, м. 1) Викарий. 2) Младший священник. Сл. Нік.
Віківщи́на, ни, ж. Старина. Пожалуй віківщину раз, а вона тебе десять раз.
Вікна́стий, а, е. С большими окнами; со многими окнами.
Вікни́на, ни, ж. 1) Прорубь в стене для окна. 2) Не заросшее водорослями место на болоте. 3) Воронка водоворота.
Вікно́, на́, с. 1) Окно. Ой одсунь вікно да кватирочку. Мет. 162. Не тільки світу, що в вікні. Посл. 2) Отверстие во льду для ловли рыбы. 3) = Вікнина 2. Ум. Віко́нце, віко́нечко.
Вікно́вина, ни, ж. Чистое место на заросшем озере или болоте. Канев. у.
Вікня́р, ра́, м. = Скляр. Вх. Лем. 399.
Ві́ко, ка, с. 1) Крышка сундука, квашни, бадьи, гроба и пр. Мил. 169. Вас. 150. Зроблю… на діжку віко. Ном., стр. 295, № 155. Зриваю з труни віко, припав до неї. Г. Барв. 212. 2) Веко. МВ. I. 57.
Вікови́й, а́, е́. Старый, удрученный летами. Не вмірає віковий, тільки часовий. Ном. № 7262.
Вікові́чний, а, е. Вечный, века существующий, вековечный. Здійміть свої верхи, ворота віковічні, порозчиняйтеся: увійде в вас царь слави. К. Псал. 55.
*Вікові́чно, нар. Вековечно. Сл. Нік.
Вікода́вній, я, є. Древний, очень старый. К. (Желех.). Це дід вікодавній. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Віко́нечко, ка, с. Ум. от вікно́.
Віко́нний, а, е. Оконный. Подивився козак Нечай в віконну кватирку. Нп.
Віко́нниця, ці, ж. Ставня. Ой з-за гори вітер віє й віконниці хитаються. Грин. III. 673. У нас вікна із віконницями. Мил. 104.
Ві́коння, ня, с. соб. Окна. Преимущ. в выражении: По під ві́конню. Под окнами. По під ві́конню ходи́ти, ми́ркати. Нищенствовать, выпрашивать под окнами милостыню.
Віко́нце, ця, с. Ум. от вікно́.
Вікопам'ятни́й, а́, е́ = Вікопо́мний. О, вікопам'ятна свята хвилина. К. ЦН. 268.
Вікопо́мний, а, е. Незабвенный, достопамятный.
Вікопо́мність, ности, ж. Незабвенность, достопамятность.
Вікува́ти, ку́ю, єш, гл. Проводить жизнь. Уже ж мені у тебе не вік вікувати, тільки одну та ніченьку переночувати. Мет. Паничі не вікуватимуть на чужині, приїдуть. МВ.
Віл, вола́, м. 1) Вол. Ой воли ж мої та половії, чом ви та не орете? Нп. 2) Род детской игры. Ив. 21. Ум. Во́лик, во́личок, во́лонько. Ой везут козака, везут козаченька та сірими волоньками. Гол.
Ві́лечко, ка, с. Ум. от ві́льце.
