ке, которой вынимают из бочки водку для пробы. Сим. 96. Горілку, то що, возять у Січ.... Привезеш горілку, то й прийде купувать і зараз бере волочок, тягає, сам п'є і душ десять частує. ЗОЮР. I. 156.
Воло́шечка, ки, ж. Ум. от воло́шка.
Воло́шин, на, м. Валах, румын. У нас такий панич як волошин: чорнявий, з волосом на виду. Ном. № 8554.
*Воло́ши́ти, шу, шиш, гл. Кастрировать. Сл. Нік.
Воло́шка, ки, ж. 1) Валашка, румынка. А в дівчини та чорнії брови, як у тії волошки. 2) Раст. а) Василек, Centaurea cyanus L. Вх. Пч. I. 9. ЗЮЗО. I. 116. Ой у мене на городі зацвіли волошки. Нп. б) Trifolium alpestre L. ЗЮЗО. I. 139. 3) Крымская белая овчина, грубошерстная, крупная. Вас. 154. Ум. Воло́шечка.
*Волше́бниця, ці, ж. Волшебница, колдунья. Лають її, звуть відьмою, волшебницею. Крим.
Во́льний, во́льність, во́льно. См. Ві́льний, ві́льність, ві́льно.
Вольнува́ти, ну́ю, єш, гл. Вольничать, своевольничать. Через те чоловік так і вольнує, що бог милосердний. Чуб. I. 234.
*Вольови́й, а́, е́. 1) Волевой. 2) Грам.: Повелительный. — спо́сіб. Повелительное наклонение.
Вольово́ч, ча́, м. Зобатый человек. Угор.
Во́ля, лі, ж. 1) Воля, свобода. Степ та воля — козацькая доля. Ном. № 767. Дай рукам волю, то сам підеш у неволю. Ном. № 3821. Чи по во́лі, чи по нево́лі. По собственному желанию или по принуждению. Рудч. Ск. I. 93. Во́лею зроби́ти. Свободно, по собственному желанию сделать. Волею моє серце з твоїм понялося. О. 1861. XI. 15. 2) Власть, сила. Чия воля, того й сила. Ном. № 1054. Не будуть мать вражі ляхи на Вкраїні волі. А я живу в божій волі, не дав мені господь долі. Мет. 57. В своїй хаті своя правда і сила, і воля. Шевч. 211. 3) Желание, соизволение. Як божа воля, то вирнеш з моря. Ном. В свою́ во́лю. Как хочешь. Живи, доню, в свою волю так, як полюбила. Мет. Про мою́ во́лю. Для меня все равно. Про мою волю роби, як хочеш. НВолын. у. Чини́ти чию́ во́лю. Исполнять чье желание, приказание. Чини ж мою волю. Шевч. 15. Чини́ти свою́ во́лю. Делать свое, по-своему. А тим часом вороженьки чинять свою волю — кують речі недобрії. Шевч. 69. Уволи́ти, учини́ти во́лю. Исполнить желание. А циганочко да ворожечко, ой уволи мою волю: да причаруй да козаченька, що гуляє зо мною. Мет. 87. *Лиха́ во́ля. Зложелательство, недоброжелательство. А вони тоді на сусіду: лихої волі ти сяка-така! Ти дання нам дала. Крим. *Во́ля ва́ша. Как вам будет угодно. Сл. Нік. Ум. Во́ленька.
Воля́ка, ки, м. Большой вол. К. ЦН. 309. Г. Барв. 245.
Воля́р, ра́, м. Воловий пастух. Kolb. I. 68. Ай лем почав воляр трубить, почало ся дівча будить. Гол. IV. 519.
Воля́чий, а, е. Бычачий. Воляча голова. Харьк. у.
Вомі́сто, нар. = За́мість. Запріг би жида вомісто худоби. Г. Барв. 19.
*Вомі́т, ту, м. Рвота. Сл. Нік.
*Вомітува́ти, ту́ю, єш, гл. Рвать. Сл. Нік.
Во́мпити, плю, пиш, гл. Колебаться, смущаться. В неволі мов в господі спав, на всіх як на своїх дивився, пив, їв, не вомпив, не смутився, а часом і пісні співав. Мкр. Г. 8. Тягли тут пінненьку троянці, не вомпили сициліянці, черкали добре на захват. Котл. Ен. II. 14.
Вон, нар. 1) = Геть. Жаль батька, та вон несуть. Ном. № 2256. Або світи, або вон лети. Ном. № 2722. 2) = Во́нка. Коль вон сижу, тебе вижу. Гол. II. 427.
I. Вона́, її, мест. Она. Була в мене небога; при мені вона й зросла. МВ. II. 19.
*II. Вона́, її, ж. Самка. Дайте нам одно киценятко, тільки дивіть, щоб була вона, а не він. Крим.
Воне́чник, ка, м. Раст. Salvia glutinosa. Лв. 101.
*Вонітува́ти, ту́ю, єш, гл. Блевать, рвать. Сл. Нік.
Во́нка, нар. Вне; вон, из дома. Угор. А чому ти, моя мила, вонка не в'ходила, коли мене та на дворі собака гонила? Гол. IV. 500.
