*Гуркоті́ння, ня, с. Грохотание, стук, стучание.
Гуркоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. = Гуркота́ти 1. Грин. III. 673. Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить. (Загадка: грім). Ном., стр. 291, № 47. На горищі шось стука та гуркотить. Мнж. 130. За громом громи гуркотять. Греб. 374.
Гуркотли́вець, вця, м. Лесной голубь, дикий, сизый голубь, Columba oenas. Вх. Пч. II. 9.
Гуркотли́вий, а, е. 1) Производящий стук, грохот, грохочущий. 2) Воркующий.
Гуркотли́вочка, ки, ж. Ласкат.: воркующая. Чи забула, голубонько-гуркотливочко, чого бігла сюди? МВ. II. 114.
Гуркотне́ча, чі, ж. Сильный стук, стукотня, грохот. Там таку гуркотнечу підняли, що страх!
Гуркотня́, ні́ и гурко́тнява, ви, ж. = Гуркотне́ча. Черк. у.
Гу́рма, ми, ж. Толпа. За нею хлопці гурмою ходять. Чуб. V. 215. См. Ю́рма.
Гурма́н, на́, м. 1) = Гуска 2. Желех. *2) Гурман.
Гурма́нка, ки, ж. 1) Большой комок овечьего сыру. Желех. Вх. Зн. 12. 2) = Гуска 2. Желех.
Гурмано́м, нар. Кучей, толпой. Желех.
Гу́рмом, нар. Толпой, гурьбой. А ззаду йшли під бунчуком червоним татари гурмом. К. МБ. XI. 154.
Гуро́к, рка́, м. = Огіро́к. Ном. № 6660. Маркев. 153. Ум. Гуро́чок. Повна як гурочок. МВ. I. 8.
Гуро́чковий, а, е. Одна из разновидностей зеленого цвета (о материи), *огуречный. Який очіпок до лиця: чи гурочковий, чи кумачевий, чи квітчастий. Г. Барв. 338.
Гуррика́н, ну, м. Ураган. І мов той гуррикан ширококрилий я мчусь. К. МБ. XI. 144. Тучі, що вітрами гонить-крутить гуррикан летучий. К. МБ. XI. 142.
Гурт, та́, м. 1) Стадо (о скоте). По сусідству чужі гурти і отари скрізь паслись. Стор. II. 8. 2) О людях: толпа, собрание, общество, компания. Женуть гуртами християн у колізей. Шевч. 613. У гурті, то й смерть не страшна. Ном. № 10721. У гурті каша їсться. Ном. № 10731. Просимо до гурту. МВ. (О. 1862. III. 57). *3) Среда, согласие (сектантское). В нашому гурті він сам переінакшиться. Ми і вчителя оберемо із свого гурту. Крим. *Тай старовіри не всі однакові: у них є гурти, що вірують не по однаковому. А Петро пристав до такого гурту, де не вірують у матер божу. Крим. *4) Согласие, сообщество, кооперация. Нема святого гурту. Ів. Тобіл. Святався гурт. Ів. Тобіл. 5) О неодушевленных предметах: группа. Кожну зірку нарізно не запримітиш, а хиба тільки цілий гурт їх. Ком. Р. I. 50. 6) В гурт, до гу́рту. В одно место, вместе. Вовк, медвідь і кабан зібрались у гурт. Рудч. Ск. I. 22. Проциндрив Солопій горох і просвистав, а за горохом в гурт і жито, і пшеницю. Г. Арт. (О. 1861. III. 96). Ходім же до гурту. Стор. II. 21. 7) За гурт. Вместе. Бувайте здорові! промовив усім нам за гурт. МВ. II. 132. 8) Гурт на гурт. Всего-на-всего. Скільки зір гурт на гурт усіх, — цьому ще ніхто й рахуби не склав. Ком. Р. I. 49. 9) Продава́ти на гурт. Продавать оптом. Сумск. у. *10) З на́шого гу́рту. Кроме прямого значения, еще: из нашей среды, из нашего круга. Сл. Нік. Ум. Гурто́к. Ном. № 10733.
Гурт, нар. Много. Употребляется преимущественно с отрицанием: не. Не гурт у мене грошей: так там який карбованець лишився. Та й дичини було не гурт-то потраплю піймати. Левиц. I. 122. *2) Не гурт. Не слишком, не очень-то. Спасибі вам! Не гурт за що. Крим. *3) Не много, не с кем. В його не гурт із ким орати: сам, а жінка померла. Крим.
Гуртівни́к, ка́, м. Оптовый торговец. Шух. I. 271. Желех.
Гуртобра́нець, нця, м. = Гуртопра́в. По-за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким там стояли гуртобранці з своїми гуртами. Нп. Александров. у.
Гуртови́й, а́, е́. 1) Совместный, общий, коллективный. Святилась гуртова робота та чортова з'їжа. Ном. № 10733. 2) Оптовый. Гуртовий продаж. 3) Незаконнорожденный (в насмешку). Чий
