це хлопець? — Це гуртовий Терешко. Гуртові діти.
Гурто́к, тка́, м. Ум. от гурт.
Гурто́м, нар. 1) Совместно, общими силами. Гуртом заспівали. Шевч. 61. Піймали щуку молодці, та в шаплиці гуртом до суду притаскали. Гліб. 2) Оптом. Купуйте все гуртом.
Гуртопра́в, ва, м. Гуртовщик, пастух, гонящий гурт. *Там стояли гуртоправи з своїми гуртами, а між ними сам хазяїн… Пир. у., Конон.
Гуртопра́вця, ці и гуртопра́вець, ця, м. = Гуртопра́в. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. *Ой ви хлопці-гуртоправці, ви послухайте мене та займайте сірих волів, гоніть на Ростів. Пир. у., Конон.
Гуртува́ти, ту́ю, єш, гл. Соединять, собирать вместе, в одно общество, собрание, в одну толпу. Желех.
Гурча́ння, ня, с. Гудение, журчание.
Гурча́ти, чу́, чи́ш, гл. 1) Гудеть, журчать. Де взялися бурі й вітри, — і стучать, і гурчать. Лукаш. 81. Дощ гурчить. МВ. II. 187. 2) Ворковать. На церкві голуб гурче. Гол. IV. 438. 3) Рычать. Іди у ліс, будеш медведьом та й будеш гурчати, поки світа. Гн. I. 69. 4) О свинье: иметь случку. Угор.
Гуса́к, ка́, м. 1) Гусь-самец. Гусак гуску кличе. Нп. 2) Язык, дыхательное горло и легкие, вместе взятые (термин мясников), ливер. Телячий гусак. 3) Ножная длинная колодка, в которую заковывают несколько человек. Ум. Гусачо́к.
Гусако́вий, а, е. Относящийся, принадлежащий гусакʼу 1. Гусакове пір'я.
Гуса́р, ра, м. 1) Гусар. Чуб. V. 426. *Чорна хмара встала, та тож не хмара — молоді гусари — попереду їдуть генорали, а позаду б'ють у барабани. Пир. у., Конон. 2) Род танца. Ум. Гуса́рик. Чуб. V. 716. 3) Гуса́ри на ко́ні. Род детской игры. Ив. 31.
Гуса́рин, на, м. Гусар. Не вернувся із походу гусарин-москаль. Шевч. 487.
Гуса́рка, ки, ж. 1) Жена гусара. Шевч. 487. 2) Род теплой женской кофты. Славяносерб. у.
Гуса́рський, а, е. Гусарский. Левиц. Пов. 147.
Гуса́рь, ря, м. = Гуса́р 2. Після сіх другі стругали гусаря. Мкр. Н. 30.
Гусачо́к, чка́, м. Ум. от гуса́к.
Гу́саш, ша, м. = Сорокі́вець. Желех. Гол. III. 431.
Гу́севки, вок, ж. мн. Гусельки. Гол. II. 57. АД. I. 36.
Гусевни́ця, ці, ж. Место, где хранят гусли. Гусовки шмарьте до гусевниці. Гол. II. 57.
Гу́сельниця, ці, ж. Гусеница. Вх. Пч. I. 6.
Гу́сельня, ні, ж. = Гу́сельниця. Подольск. г.
Гу́се́ниця, ці, ж. = Гу́сельниця.
Гу́сень, ні, ж. соб. Гусеницы. Сарана окрила ввесь Єгипет, налізло гусені у поле. К. Псал. 241. Одколи як тепло вже стало, а гусені нема, черви зовсім так мало. Греб. 365.
Гусеня́, ня́ти, с. Гусенок. Гуси-гуси, гусенята, візьміть мене на крилята. Рудч. Ск. Ум. Гусеня́тко, гусеня́точко, гусеня́тонько, *гуся́, гуся́тко.
Гу́си. См. Гусь.
Гуси́мець, мця, м. Раст. Arabis Thaliana. Вх. Пч. II. 29.
Гуси́нець, нця, м. Раст. Gagea pusilla Schult. ЗЮЗО. I. 123. См. Гу́ся́тник.
Гу́сівки, вок, ж. мн. = Гу́севки. На гусівках грає. АД. I. 38.
Гу́сій, я, є = Гу́сячий. Гу́ся трава́. Раст. = Спори́ш, Polygonum aviculare. L. Вх. Уг. 234.
*Гусі́й, ія́, м. Пастух гусей. Від обори, спізнившись, поспішав один серед пустки маленький гусій. Коцюб.
Гусір, ра, м. = Гуся́р. Вх. Пч. I. 14.
Гу́ска, ки, ж. 1) Самка гуся, гусыня. Ном. № 4116. А щоб тебе гуска вбрикнула. Ном. 2) Соль в столбике, ступка соли. МУЕ. I. 98. Гуска соли. Шух. I. 101. 3) Род печенья. Попекли свахи гуски. О. 1862. IV. 34 (Нп.). На тарілку кладе чарку горівки і гуску або колач. Грин. III. 506. 4) Мн. Раст.: Nymphaea alba L. ЗЮЗО. I. 129. См. Лата́ття. Ум. Гу́сонька, гу́сочка. Нароблюють невеличких калачиків довгих (гусочки). О. 1862. IV. 13.
Гу́сла и гу́слі, сел, ж. мн. 1) Гусли. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! Чуб. III. 384. На гуслі грає, красно співає. Чуб. III. 274. 2) Скрипка. Вх. Уг. 234. В свадебной песне: Гусла гудуть, до
