Дола́дній, я, є. 1) Пристойный, красивый. Який Микола доладній парубок. Васильк. у. Багатих та доладніх уборів. Левиц. I. 430. 2) Порядочный. Доладній чоловік. 3) Разумный, подходящий, хороший. Доладня рада. Гліб. 52.
Дола́дно, дола́дне, нар. Красиво, порядочно, разумно, хорошо, основательно. Чи то ж можно того назвати христіянином, хто не знає навіть доладне про життя й діла Христові? Дещо. 9. Отак буде доладній. НВолын. у.
Доладу́, нар. Как следует, кстати. Доладу, як ложечка на меду. Ном. № 6476. Що зробите, то все не доладу. МВ. I. 25. Каза́ти доладу́. Говорить дельно, толково. Хто каже доладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай. Ном. № 6119.
Дола́жувати, жую, єш, гл. = Дола́джувати.
Дола́зити, ла́жу, зиш, сов. в. долі́зти, зу, зеш, гл. 1) Долазить, долезть. 2) Добираться, добраться, дотаскиваться, дотащиться. От і долізла до якогось писарчука у тяжиновому халатику. Кв. Як хан долізе до Криму. Ном. № 5635.
Дола́пувати, пую, єш, сов. в. дола́пати, паю, єш, гл. Дощупываться, дощупаться. Полапають його за боки: чи багато поросло сала; як до маслака долапають, то значить худий. Драг. 2.
Дола́сити, ся = Доласува́ти, ся.
Дола́сувати, сую, єш, гл. Долакомиться.
Дола́суватися, суююся, єшся, гл. Долакомиться.
Долата́тися, та́юся, єшся, гл. Ставить заплаты до известного предела. Долатався до того, що латка на латці. Пирят. у.
Дола́тувати, тую, єш, сов. в. долата́ти, та́ю, єш, гл. Дочинивать, дочинить, оканчивать, окончить нашивание заплат. Долатати кожуха. Лубен. у.
Долега́ти, га́ю, єш, гл. 1) Донимать, досаждать. См. Доліга́ти. 2) Настаивать, упирать на. Дак старий же долегав на те, щоб мерщій одружити сина. Черном.
Доле́гливий, а, е. Донимающий, настойчивый. См. Долі́гливий.
Доле́гливість, вости, ж. Досада, неприятность.
Доле́жати, ся. См. Доле́жувати, ся.
Доле́жка, ки, ж. Плод, которому необходимо некоторое время полежать, чтобы дозреть.
Доле́жування, ня, с. Долеживание.
Доле́жувати, жую, єш, сов. в. доле́жати, жу, жиш, гл. Долеживать, долежать. Тепер ніч довга, як до ранку долежати, то й боки заболять. Черниг. у.
Доле́жуватися, жуюся, єшся, сов. в. доле́жатися, жуся, жишся, гл. 1) Долеживаться, долежаться. Долежалась таки торбина, настала й їй щасливая година: хазяїн взяв, повнісіньку червінцями й напхав. Гліб. 47. 2) Дозревать, дозреть от лежания на солнце, будучи уже сорванным (о яблоках, грушах).
Доле́мзати, заю, єш, гл. Доплестись. Така моя хідня: насилу долемзала до вас. Богодух. у.
До́ленька, до́лечка, ки, ж. Ум. от до́ля.
Долеті́ти. См. Доліта́ти.
Долива́ння, ня, с. Доливание.
Долива́ти, ва́ю, єш, сов. в. доли́ти, доллю́, ллє́ш, гл. Доливать, долить. Не допивай, не доливай — не будеш п'яний. Ном. № 11449. А моторна господиня кухлів доливає. К. Досв. 113.
Долива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. доли́тися, ллю́ся, ллє́шся, гл. Доливаться, долиться.
Долига́тися, гаюся, єшся, гл. Доесться, дожраться до чего-либо.
Доли́зувати, зую, єш, сов. в. долиза́ти, жу́, жеш, гл. Долизывать, долизать.
Доли́на, ни, ж. 1) Долина. Мет. 79, 69, 102. Єв. Л. III. 5. Ой по горах, по долинах, по широких українах, ой там козак похожає, у бандуру виграває. Мет. 73. *До́лом-доли́но́ю. Внизу по долине. А по-під горою, долом-долиною козаки йдуть. Нп. Ум. Доли́нка, доли́нонька, доли́ночка. Ном. № 14228. Стор. I. 89. Мет. 79. Шевч. 262. *2) Низ. Пішо́в у доли́ну. Спустился вниз. Хот. Нік. На доли́ні. Внизу. Гал.
*Долина́ти, на́ю, єш, сов. в. доли́ну́ти, ну́, не́ш, гл. 1) Долетать, долететь. 2) Доноситься, донестись. Сл. Нік.
