Доли́нистий, доли́нча́(с)тий, а, е. Низменный.
Доли́нка, ки, ж. Ум. от доли́на.
Долинкува́тий, а, е = Доли́нистий.
Доли́нний, доли́новий, а, е. Относящийся к долине.
Доли́нонька, доли́ночка, ки, ж. Ум. от доли́на.
Доли́ну́ти. См. Долина́ти.
Долиня́ник, ка, м. Житель долин.
Доли́ти, ся. См. Долива́ти, ся.
До́лище, ща, с. Увел. от до́ля? Чи таке долище, чи таке дворище? Ном. № 2134.
До́лі, нар. Внизу, на земле, на полу. Долі посідали. Млр. л. сб. 83. Хоч долі, аби в своїй волі. Ном. № 8915. А гайдамаки положили Дриґу долі та, насипавши йому на голу спину пороху, запалили і драли греблом. ЗОЮР. I. 248.
Долі́в, нар. 1) На землю, вниз. Нераз мі ся долів оком сльози покотили. Гол. IV. 453. 2) Вниз по течению. Ой пустимо ж ся на тихий Дунай, долів Дунаєм під Царгород. АД. I. 1.
Долі́вка, ки, ж. Земляной пол, вымазанный глиною. Вас. 194. Сим. 2. Чуб. VII. 383. Скриня… одчинена, розбитий замок лежить коло неї на долівці. Кв. Ум. Долі́вонька, долі́вочка.
Долівли́ць, нар. = Долі́лиць. Шух. I. 211.
Долі́вонька, долі́вочка, ки, ж. Ум. от долі́вка.
Доліга́ти, га́ю, єш, гл. = Долега́ти. Кінь знає, як му сідло долігає. Ном. № 2358. До кого долігає, там рукою сягає. Ном. № 9750.
Долі́гливий, а, е = Доле́гливий. А вже батько у позивах долігливий: поти гроші тратить, поти пнеться, поки свого доб'ється. Черном. Нужда доліглива, що їсти нічого. Валк. у.
Долігливість, вости, ж. = Доле́гливість.
Долі́жно, нар. Возможно вволю лежать. Чи доїжно, чи доліжно тобі? (питає наймичка наймичку). Ном. № 10387.
Долі́зти. См. Дола́зити.
Долі́лиць, нар. Лицом к земле, вниз.
Долі́ніж, нар. Ногами вниз к земле.
Долі́плювати, люю, єш, сов. в. доліпи́ти, плю́, пиш, гл. Оканчивать, окончить лепить. Тим часом пирогів доліпили. Г. Барв. 158.
Долі́ський, а, е. Нижний, внизу находящийся. Kolb. I. 92. Шух. I. 36.
Доліта́ти, та́ю, єш, сов. в. долеті́ти, чу́, ти́ш, гл. Долетать, долететь. Хоть високо, невисоко, треба долітати. Мет. 7. Долетіти до сонця. Ком. I. 23.
Долітце́, ця́, с. Ум. от до́лото́. *Стамесочка. Сл. Нік.
Долі́чувати, чую, єш, сов. в. долічи́ти, чу́, чиш, гл. Досчитывать, досчитать. Пас волів та все лічив (зорі), а перед світом заснув, то й не долічив. ЗОЮР. I. 231.
Долі́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. долічи́тися, чу́ся, чишся, гл. Досчитываться, досчитаться. Однієї дружечки, однієї квіточки, однієї маківочки та й не долічаться. Г. Барв. 208.
Долі́шній, я, є. Внизу лежащий, нижний. См. Долі́ский.
Долля́ти, ля́ю, єш, гл. = Доли́ти. Що надцідять, то й долляють. Херс.
До́лник, ку, м. Мера жидкости в две осьмушки. Мнж. 179.
До́лов, нар. Низом. Ой долов, долов на полонині. Гол. II. 38.
Доло́влювати, люю, єш, сов. в. долови́ти, влю́, виш, гл. Долавливать, доловить.
Доложи́ти, жу́, жиш, гл. 1) = Докла́сти. Рук добре доложить. Ном. № 9959. 2) Доложить. Щоб туди люде не ходили, із криниці води не носили, Івася та й не розбудили і батеньку та й не доложили. Бал. 68.
Доло́к, лку, м. Ум. от I діл.
Доломи́на, ни, ж. = Домови́на. Чуб. II. 69. Мил. 168.
Доло́нечка, ки и доло́нька, ки, ж. Ум. от доло́ня.
До́лонько, ка, м. Ум. от I діл.
Долонько́вий, а, е. ? Долоньковий табак. Черкас. у.
*Долонюва́тий, а, е. Дланевидный. Сл. Дубр.
Доло́ня, ні, ж. 1) Ладонь. Свербить долоня проти чогось. Ном. № 306. Тоді, як на долоні волосся поросте. Никогда. Ном. № 5489. Ум. Доло́нечка, доло́нька, доло́шка. І в долонечки вже плеще. МВ. I. 98. Вони такі раді,
