молодої справляють дружчини. Демченко. Укр. весілля.
Дру́жчити, чу, чиш, гл. Быть дру́жкою. Дружечка пишненька… не дружчила нікому, перший раз ся придало і то ся не вдало. О. 1862. IV. 6. См. Дружкува́ти.
Друзки́, зо́к, ж. мн. = Дрізки́. Ґалери в друзки порозлітались. К. Бай. 93.
Друзь, зя, м. = Друг. Чи не вб'єте або чи не скараєте вірного мого друзя. Мет. 403.
Друзя́ка, ки, м. Друг, приятель, услужливый. Що, як би таких друзяк приплило хоч дві чайки до Кермана, як я пропадав там у неволі? К. ЧР. 7. Є ви товариші, друзяки? Собаки, а не товариші. Мир. ХРВ. 276 Парень молодий, друзяка, роботящий, смирний, не п'ющий і вже ні з ким не залається. Кв. I. 167.
I. Друк, ку, м. Печать, печатание. Подали до друку у «Основу». К. (О. 1862. III. 30). Писав, щоб я слав йому до друку. А що тепер не перейшло через редакцію до друку, мусить зоставатись до иншого часу. Передм. до Кобзаря Шевч. вид. Кожанчикова, стр. 1. *В дру́ку. Печатается, готовится к печати. Слова́ не до дру́ку. Неподходящие для печати выражения. Сл. Нік.
II. Друк, ка, дручо́к, чка́, м. = Дрюк, дрючо́к. Бив, бив, та ще й друк кинув. Ном. № 4023. Вирубав дручка та й подає чортові в яму, щоб його… витягти. Рудч. I. 57. Ум. Дручя́га.
*Друка́рниця, ці, ж. Машинистка (пишущая на машинке). Пр. Пр.
Друка́рня, ні, ж. Типография. Позбірав, що було у мене писаного по нашому… одніс у друкарню, — от вам і книжка. Греб. 407. Ось нехай лиш господь нам допоможе зложити докупи обидва береги Дніпрові, тогді ми позаводимо усюди правнії суди, школи, академії, друкарні, — піднімемо Вкраїну вгору. К. ЧР. 132. А при школах споружалися друкарні, щоб і книжками свою віру боронити, а унію і католицтво зневажати. К. Хмельн. 47.
Друка́рський, а, е. Типографский.
Друка́рь, ря́, м. Типографщик.
Друквани́ця, ці, ж. Юбка из синей выбойки. Вх. Лем. 411.
Друкі́вля, ля, с. 1) Шрифт? Як се ті книжки друкують? Там є друківля таке, що його прикидають, чи що? Брацл. у. *) Печатание, печать.
Друко́ваний, а, е. 1) Печатный. Друкована словесність. К. ХП. 114. Як же піднялися братства церковні свою… віру од Унії наукою церковною, книжками друкованими та школами братськими боронити. К. Хмельн. 123. *Друко́ваний на маши́нці. Писаный на пишущей машинке. 2) Ученый (иронично). Такі, бачте, люде: все письменні, друковані, сонце навіть гудять. Шевч. 122. Люде письменні й друковані. К. (О. 1861. II. 230). Иногда употребляется умышленно в двузначном смысле: можно понять, что дело идет и о телесном наказании дру́ком (дрю́ком), т. е. палкою. Вчений, та не друкований (дрюкований), т. е. недоученный — подразумевается: при помощи дрю́ка, палки, почему в вариантах этой пословицы бывает и так: вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений. Ном.
Друкува́ння, ня, с. Печатание.
Друкува́ти, ку́ю, єш, гл. Печатать.
Друкува́тися, ку́юся, єшся, гл. Печататься. Друкується тепер усе, що можна було знайти і надрукувати. Передмова до Кобзаря Шевченкового вид. Кожанчикова, стр. 1.
*Друл, лу, м. Тачка. Верх.-Желех.
Дру́лити. См. Друля́ти.
Друлівни́к, ка́, м. Инструмент, которым гуцульськие мося́жники вырезывают при орнаментировке металла круговые линии. Части: цилиндрический стержень би́ло, в нижнем конце стержня вставлен стальной писачо́к с двумя (как в вилах) остриями, при прорезывании круга одно из них — серде́шник — находится в центре, другое — околи́чник — очерчивает окружность; выше стержень проходит сквозь горизонтально лежащий диск, — ко́чало, а еще выше сквозь планку — вало́к, от которого идет веревочка — мотузо́к, выше проходящий сквозь стержень;
