2) — з чо́го. Жить чем, добывать средства к существованию. Піп живе з олтара, а писар з каламара. Ном. 3) Жить, обитать. Ой не видно його дому, тілько видно дубчик, коло його недалеко живе мій голубчик. Мет. 7. 4) — з ким. Жить с кем. Він з братом добре живе. Ой не по правді, мій миленький, ти зо мною живеш. Мет. 67. Скажуть воріженьки, що я жив з тобою. Мет. 93. Жи́ти як ри́ба з водо́ю. Согласно жить. Я б жив з тобою, як риба з водою. Ном. № 9526.
Жити́на, ни, ж. 1) Ржаной стебель. Мнж. 145. Бач, житина як добра очеретина. 2) Ржаное зерно. В'язь на огірках завбільшки з житину. Черк. у. Запорошив око житиною. Г. Барв. 315.
Жи́тися, живе́ться, гл. безл. Житься. Як йому живеться? Рудч. Ск. I. 192. Усім людям хороше живеться. Чуб. V. 525.
Жи́тка, ки, ж. Образ жизни. Хиба ти на його житку завидуєш. Радом. у.
Житло́, ла́, с. 1) Житье, жительство. Не буде тобі ні добра, ні житла. Ном. № 13633. Чорноморці на житло пішли собі, чи їх погнали, на гряницю. Черк. у. Ідуть люде на житло в степ. Киев. г. Коротке сватання! Таке й житло швидке й коротке: як нитка порвалось ув один мент. Г. Барв. 434. 2) Жилье, жилище, обитель. В глухій глуші пошукати, там де людського житла, а ні садиби не знайти. МВ. III. 63. Осядеться чужий в його наметі, його житло засипле з неба сірка. К. Іов. 40. О, пом'яни, мій боже, їх у житлах праведних своїх. Щог. Сл. 90.
Жи́тний, а, е. Ржаной. Житне борошно. Житна солома.
Жи́тник, ка, м. 1) Жук, появляющийся, когда наливается рожь в колосе. 2) Человек, крестьянин (в загадке): Підбігла лепетя: вставайте, житники, сідайте на вівсяники, доганяйте шурду-бурду, однімайте штрики-брики (собака, люде, коні, вовк, вівця). Ном. № 294, № 122.
Жи́тнисько, ка, с. = Жи́тнище. Вх. Зн. 17.
Жи́тниця, ці, ж. Ржаная солома. Н.-Волын. у.
Жи́тнище, ща, с. 1) Поле, занятое посевом ржи. Вас. 196. *2) Поле из-под посева ржи. Поведеш сьогодня коні на житнище, та взуйся, бо ноги стернею поб'єш. Пир. у., Конон.
Житня́к, ка́, м. Ржаной хлеб.
Житня́ний, а, е = Жи́тний. Вх. Лем. 413.
Житня́нка, ки, ж. Ржаная солома. Вх. Лем. 413.
Жи́то, та, с. Рожь. Не вважай на врожай, а жито сій, то хліб буде. Ном. № 5845. Жита́. Всходы, засеянные рожью поля. І повіявся гень поміж житами, тільки шапка та поверх колосся. Хата, 179. Іде полями та житами до матері в гості. Рудч. Ск. I. 209. Ум. Жи́течко, жи́тце. Загнали в клуню поросючку і восьмеро поросят, там і житцем їх підгодовуємо. Г. Барв. 244.
Житов'я́, в'я́, с. 1) Житье. Левч. 40. 2) = Жили́ще. На усю садибу їх, на усе житов'я пала пустиня. МВ. (О. 1862. I. 97).
Життєви́й, а, е. Жизненный. Желех.
Життє́пис, су, м. Биография.
Життєпи́сний, а, е. Биографический. Желех.
Життє́чко, ка, с. Ум. от життя́.
Життя́, тя́, с. Жизнь, житье. Чи годиться в суботу життє спасати, чи погубляти. Єв. Мр. III. 4. Звання козаче, а життя собаче. Ном. № 790. Яке життя, така й смерть. Ном. № 7101. За життя́ = За живота́. У Люборацьких він таки не раз був, — ще за життя покійного о. Гервасія. Св. Л. 117. Ум. Життє́чко. Болить серце в животочку на чужому життєчку. Чуб. V. 463.
Житце́, ця́, с. Ум. от жи́то.
Жи́тяний, а, е. 1) Сделанный из ржаной соломы. Дала йому мати житяную пужку. Чуб. III. 321. Жи́тяна кві́тка. Букетик из колосков ржи. КС. 1897. VII. 79. 2) С примесью ржи. Гарна була в його пшениця (на полі), тільки житяна. Черк. у.
Жи́хлий, а, е. Подобный, похожий. Вх. Зн. 17.
Жихуне́ць, нця́, м. Раст. чистотел, Chelidonim majus L.
Жи́ця, ці, ж. = Ло́жка. Вх. Лем. 413. Ум. Жи́чка. Вх. Лем. 413.
