Заупрямиться, закапризничать. *Сл. Желех.
Закомеши́тися, шу́ся, ши́шся, гл. Зашевелиться, закишеть. Троянці всі заворушились, завештались, закомешились. Котл. Ен.
*Закомі́рник, ка, м. = Закомі́рок. Сл. Желех.
Закомі́рок, рку, м. Огороженное место за амбаром. Аф. Также вообще всякий закоулок. Всі закоморочки, куточки уже не первий знаю год. Котл. Ен. III. 24. Ум. Закомі́рочок.
*Закому́ристий, а, е. Заковыристый. Закомуристе слово.
За́ко́н, ну, м. 1) Зародыш. Константиногр. у. Там його́ й зако́ну нема́. Нет его там и зародыша, нет и следа. Константиногр. у. 2) Закон. Де ж такий закон є, щоб чоловіка нівечити? Харьк. 3) Исповедание, обряд, предписание религии, обычая. Хитрий закон, що не зна ні чорт, ні піп, ні дякон. Посл. Аф. 419. Князь ісповідував православну віру і кріпко тримався свого закону. Стор. М. Пр. 69. Поховали громадою, як слід, по закону. Шевч. 32. Як раз по нашому закону пред нею шапочку ізняв. Котл. Ен. III. 56. Ждіть від нас людей по закону увечері. Кв. Драм. 173. В зако́н увести́: а) Сочетать законным браком. Нехай нас звінчає, та тогді вже явимось до матері. Вона, побачивши, що ти вже у закон уведена, не так буде на тебе жалкувати. Кв. I. 219. б) Окрестить. Вже три дні, як дитина не хрещена… Не дай, боже, якого случаю — і вмре не введена в закон. Мир. ХРВ. 23. У зако́н уступи́ти. Вступить в законный брак. Маркев. 114. *Зако́н приня́ти. Вступить в брак. Та я ж за тим, панночко, і прийшов, щоб з тобою закон приняти. Квітка. См. еще Закі́н.
Закони́ти, ся. См. Законя́ти, ся.
*Законклюдува́ти, ду́ю, єш, гл. Заключить, закончить. Сл. Нік.
Зако́нний, а, е. Законный. Зако́нне сло́во, зако́нні ре́чі. Обрядовые выражения, обязательные при народных обрядах, напр., свадебных. Говорили старости законні речі про куницю. Кв. I. 76. Поки староста се законне слово казав, Маруся у кімнаті все поклони била, щоб батько оддав її за Василя. Кв. I. 54.
Зако́нність, ности, ж. Законность. Желех.
Законова́лити, лю, лиш, гл. Залечить, заморить лечением.
Законода́вець, вця, м. Законодатель.
*Законода́вство, ва, с. Законодательство. Сл. Нік.
*Законода́вчий, а, е и законода́тний, а, е. Законодательный. Сл. Нік.
*Законопроти́вний, а, е. Противозаконный. Сл. Желех.
*Законопроти́вність, ности, ж. Беззаконность, противозаконность. Желех.
Законтрактува́ти, ту́ю, єш, гл. Принять по контракту.
Зако́нюватися, нююся, єшся, гл. = Законя́тися. Є й такі стрільці, — але се вже дуже грішні, — що коли законюються (причащаються), то не проковтнуть закін. Шух. I. 234.
Законя́ти, ня́ю, єш, сов. в. закони́ти, ню́, ни́ш, гл. Зарождать, зародить. Яке його господь законив, таке воно й є. Змиев. у.
Законя́тися, ня́юся, єшся, сов. в. закони́тися, ню́ся, ни́шся, гл. 1) Зарождаться, зародиться. Законяється дитина. Константиногр. у. Бог його знає, як воно дитина законяється у жінки. Волч. у. Ба! зерно яке довге! значиться велике бути законилося, та запекло сонце. Волч. у. 2) Приобщаться, приобщиться св. таин.
Зако́панець, нця, м. Что-нибудь краденое и закопанное. Черк. у.
Закопа́ти, ся. См. Зако́пувати, ся.
*Закопа́чувати, чую, єш, сов. в. закопа́чити, чу, чиш, гл. — чим. Закреплять, закрепить чем-либо. Сл. Желех.
Закопи́лювати, люю, єш, сов. в. закопи́лити, лю, лиш, гл. 1) Приподнимать, приподнять кверху, заворачивать, заворотить, отворотить (кверху). Вітер закопилив очерет на стрісі. Миусск. окр. *Носи позакопилюють і ходять мов сонні. Тобіл. 2) Закопи́лити гу́бу. Надуться, рассердиться; заважничать. Ном. № 5084. Хоче б то всміх-
