нищенствовать, начать ходить по миру. 2) Заработать нищенством.
Застаршинува́ти, ну́ю, єш, гл. Заначальствовать.
Застатко́вувати, вую, єш, сов. в. застаткува́ти, ку́ю, єш, гл. Начинать, начать порядочно повести себя. Перше все по коршмах вештався, а як оженився, так і застаткував. *2) Зарабатывать, заработать. Що застаткуєш, те й матимеш. Умань. Ефр.
Заста́ти. См. Застава́ти.
Застебну́ти, бну́, неш и пр., гл. = Застібну́ти и пр.
*Засте́бнутий, а, е. 1) Застегнутый. 2) Замкнутый. Засте́бнутий на всі гу́дзики. Замкнутый в себе (человек). Гарний чоловік, тільки чиновник. Завжди на всі гудзики застебнутий. Ефр.
Застеля́ти, ля́ю, єш, сов. в. застели́ти, лю́, леш, гл. = Застила́ти, засла́ти. Достала скатірку, стіл застеляє. МВ. II. 20. Білу постіль застелю. Чуб. V. 48.
Застеля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. застели́тися, лю́ся, лешся, гл. 1) = Застила́тися, засла́тися. 2) — ша́лею, ху́сткою. Надеть на плечи шаль, платок. Люборацька вже і шалею застелилась. Св. Л. 78. 3) О ветре: начать дуть. Та він (вітер) зранку застелився був он-який, а тепер — сказано, така тиша, що й господи! Кобел. у.
*Застере́ження, ня, с. 1) Предупреждение, предостережение. 2) Обеспечение. 3) Оговорка. Сл. Нік. Губернатор Шереметєв позволив було полякам відчинити польські школи у Львові з тим застереженням, щоби у них не учено німецької і української мови. К. Панч. Під застереже́нням. Под условием, с оговоркой. Сл. Нік.
*Застерега́ти, гаю, єш, сов. в. застерегти́, жу́, же́ш, гл. Предостерегать, предостеречь. Сл. Нік.
Застига́ти, га́ю, єш, сов. в. засти́гти, гну, неш, гл. 1) Застывать, застыть. Аж йому́ в литка́х засти́гло. Испугался. Ном. № 9336. 2) Застигать, застичь. Терпи, доню, неволеньку, поки смерть застигне. Чуб. V. 629.
Засти́глий, а, е. Застывший. Застигле холодне повітря. Мир. Пов. I. 145.
Застиди́ти, джу́, ди́ш, гл. = Засоро́мити.
Застила́ти, ла́ю, єш, сов. в. засла́ти, стелю́, леш, гл. 1) Застилать, заслать. Столи застилали. Мет. Око застила сльозою. МВ. (О. 1862. I. 76). 2) Засла́ти о́чі. Закрыть глаза, переносно: умереть. Иноді, як прийдеться, так тяжко стане на серці, що й молю бога, щоб мені очі заслати. Г. Барв. 101.
Застила́тися, ла́юся, єшся, сов. в. засла́тися, стелю́ся, лешся, гл. Застилаться, заслаться.
Застіба́ти, ба́ю, єш, сов. в. застібну́ти, бну́, неш, гл. Застегивать, застегнуть. Застіба повагом ґудзик. Сим. 230.
Застіба́тися, ба́юся, єшся, сов. в. застібну́тися, ну́ся, нешся, гл. Застегиваться, застегнуться. Ґудзями застібався. Лавр. 4.
За́стібка, ки, ж. = За́стіжка. У нашої Одарки на застібці стрічка. О. 1861. X. 82. Двоє дітей… в якихсь ганчірках замість сорочок, котрі вони якось соромливо позводили на грудях чорними рученятами, бо застібок не було. Мир. ХРВ. 186.
За́стіжечка, ки, ж. Ум. от за́стіжка́.
Застіжи́на, ни, ж. = За́стіжка. На бідній дівчинонці синя застіжина. Грин. III. 531.
За́стіжка, ки, ж. Застежка, снурок или ленточка для завязывания воротника рубахи. Чуб. VII. 415. Сим. 182. Гол. Од. 54. Подарую миленькому на застіжку стрічки. Чуб. V. 194. Во мн. ч. за́стіжки значит петли, в которые продевается застежка. В його червона стьожка гарна в застіжках. Ном. № 11181. Як тобі, козаченьку, угодить, яку тобі та стьожину купить? Червоную, дівчино, червону, щоб висіла з застіжок додолу. Мил. Ум. За́стіжечка. Сукню шили да й покоротили… остаточки на подарочки, обрізочки на застіжечки. Грин. III. 46.
*Застіжо́к, ка́, м. = За́стіжка. Хот. у., Нік.
*Засті́й, то́ю, м. Застой. Сл. Нік.
*За́стійка, ки, ж. Облава, загон зверя. Желех.
Засті́лля, ля, с. Место за столом. Kolb. I. 109. МУЕ. III. 126. Мнж. 59.
