Дарма надія! На другий рік сталося те саме. Борд. Да́рма пра́ця! Напрасный труд! Лепкий.
Да́рмо, нар. = Даре́мне. Ном. № 6120. Зненавиділи мене дармо. Єв. І. XX. 25.
Дармови́й, а́, е́ = Даре́мний 1.
Дармови́с и дармові́с, су, м. 1) Безполезно висящая вещь. 2) Пелерина в шинели. *На ж тобі грошей і безпремінно зроби дармовіса. Тобіл. 3) Брелок, подвеска, подвесное украшение. Шух. I. 127, 299. 4) Лишний участник в деле, человек, присутствующий без надобности. Чого тут виснеш, дармовісе? 5) Phallus impotentis. 6) Мн. ч. Связь, перекладина между двумя кольями.
Дармоїд, да, м. Дармоед, тунеядец, паразит. Одчепися, дармоїде, бо до мене кращий їде. Нп. Тут дай боже самому з сем'єю пропитатись, а він ще й дармоїдів набірає. Кв. Пов. II. 20.
Дармоїдка, ки, ж. Дармоедка, тунеядка.
Дармоїдний, а, е. Даром едящий, тунеядный.
Дармоїдня, ні, ж. Дармоедство, тунеядство.
Дармоїдство, ва, с. 1) Дармоедство, тунеядство. Пахло ницостю та хижим дармоїдством. К. Дз. 40. 2) Соб. Тунеядцы. Усюди повно в його дармоїдства, лежачим хлібом набивають пузо. К. Псал. 82.
Дармоїжки, жок, ж. мн. Тунеядство. Піти́ на дармоїжки. Пойти на хлеба к кому.
Дармоїжкувати, кую, куєш, гл. Дармоедничать, тунеядствовать.
Дармоїжний, а, е = Дармоїдний.
Дармоїжник, ка, м. = Дармоїд.
Дармоїжниця, ці, ж. = Дармоїдка.
Дармо́й, мо́ю, м. Решето с большими отверстиями. Гайсин.
Дарморо́с, су, м. Раст.: лиций, Lycium barbarum. Анн., 202.
Дармува́ння, ня, с. Пребывание без употребления.
Дармува́ти, му́ю, єш, гл. 1) Быть без употребления. Чи в тебе ця сокира дармує? позич її на час. Нема нікде кавал землі, аби дармувала. Гол. III. 41. *2) Бездействовать, терять попусту время. Бачу, не дармувало моє ловецьке товариство. Лепкий.
Дарна́ неді́ля. Фомино воскресенье.
Дарни́к, ка́, м. Артос. Іду я з дарником і з паскою, до мене пани з доброю ласкою. Чуб. I. 95. Ум. Дарничо́к.
Даро́ваний, а, е. Подаренный, *дареный. Дарованому один кінець. Ном. № 4614. Дарованому коневі в зуби не дивляться. Ном. № 4616.
Дарови́зна, ни, ж. Подаренные вещи. Оце свита — даровизна. Черкас. у.
*Дарови́зний, а, е. Дарственный. — лист. Дарственная запись. Замковий писарь Русин зараз же написав текст даровизного листа. Ор. Лев.
Дарови́зно, нар. Даром, в подарок. Він дав даровизно мужикам землі. Верхнеднепр. у.
Дарови́й, а́, е́. Даровой.
Даровина́, ни́, ж. Жертва. І обернувсь господь до Авеля і до його даровини. К. Св. П.
Дарови́тий, а, е = Дарови́й.
Дарови́ця, ці, ж. Даровое, доставшееся даром.
Дарови́ще, ща, с. Род детской игры, в которой попавший палкой по палке противника кричит: «Дарую коня! дарую вола!» и т. д. КС. 1887. VI. 472.
Даровни́й, а́, е́. Даровой. Хиба ж у нас дрова даровні?
Да́ром, нар. 1) Даром, безвозмездно. Всім дівочкам роспродає, Галочці даром дає. Мет. 302. Поймайте мені перловий вінок, я вам, молода, даром не схочу: первому рибалочці — перловий вінок, другому рибалочці — щирозлотий перстень. Чуб. III. 305. Ті вже повмірали, що даром давали, давно їх нема. Ном. 4626. 2) Напрасно, попусту; без пользы. Вже не даром Левко каже. Кв. II. 249. Нехай таки я не даром житиму на світі. Кв. I. 158. Се щось не да́ром. Это что-то не спроста. 3) Да́ром що = Дарма́ що. Ном. № 405.
Дарома́, нар. = Да́рма́. О. 1861. VI. 62. А ясно, ясно — дарома, що ніч. О. 1862. V. 78.
*Даромщина́, ни́, ж. Бесплатная работа. Сл. Яворн.
