Сторінка:Словник української мови. Том II. Д-Й. 1927.pdf/69

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

пає і по книзі слово боже голосно читає. Млр. л. сб. 55.

Дияме́нт, ту, м. = Діама́нт.

Діама́нт, ту, м. Алмаз. Ум. Діама́нтик.

Діама́нтовий, а, е. Алмазный.

Діб, доби́, ж. 1) Время, пора. А молодиця наша саме у цю діб… постерегла злодія. Киев. г. Тепер нічна діб, — не дорого збиться з шляху. Киев. г. Вже оця діб береться, мало не північ, а його й досі нема. Киев. г. На вся́ку діб. Во всякое время. 2) Возраст, лета. Сей чолові́к у ва́шу діб. Этот человек ваших лет. Лебедин. у. Коли старий чоловік, — буде мені батьком; коли середній, — буде мені братом, а коли у мою діб, — буде мені милий. Мнж. 51. См. Доба́.

*Дібра́ти. См. Добіра́ти.

Дібрі́вка, дібрі́вонька, ки, ж. Ум. от дібро́ва.

Дібро́ва, ви, ж. Дубрава. Ой ночують чумаченьки в степу край дороги, роспустили сірі воли по зелені діброві. Бал. 28. Ум. Дібрі́вка, дібрі́вонька. Чуб. V. 4. Ой зелена моя дібровонька, ой бідна ж моя головонька, ой рано ж тебе спустошено, на сіно траву покошено. Чуб. Шумить, гуде дібрівонька. Чуб. V. 4.

Дібро́вистий, а, е. Богатый дубравами.

Дібро́вний, а, е. Дубравный, относящийся к дубраве.

Ді́ва, ви, ж. Дева. Послав бог ангела до діви. Єв. Л. I. 27. Вибрав діву чорнобриву. Мет. 171. Ум. Ді́вонька, ді́вочка. Шиєш, дівонько? — Шию. — А пороти скоро будеш? — Тільки ниточки дошию. Ном. № 10435. Виляй — не виляй, молодая дівочко, виляй — не виляй, по рушничку давай. Мет. Ув. Діва́ка, діва́ха, *діве́ча. Дівака здорова. Змиевск. у.

Діва́сенька, ки, ж. Ум. от діва́ся.

Діва́ся, сі, ж. Ласк. от ді́ва. Ум. Діва́сенька.

Діва́ти, ва́ю, єш, сов. в. ді́ти, ді́ну, ді́неш, гл. Девать. Рудч. Ск. II. 142. Бандуро моя мальованая, де ж мені тебе діти? Млр. л. сб. 122. І де вони гроші дівають? Васильк. у.

Діва́тися, ва́юся, єшся, сов. в. ді́тися, нуся, нешся, гл. Деваться, деться. Де той хміль дівався! Дитя моє, де дінусь з тобою? Шевч. 87. А маненький брат зостався, та не знаю, де дівався. Млр. л. сб. 134. Великий світ, та нема де дітися. Hoc. № 2101. Не де діне́ться! Не пропадет! цело будет.

Діва́ха, хи, ж. Ув. от ді́ва.

*Діве́га, ги, ж. = Діва́ха. Люде тюкають: яка, кажуть, дівега, а він у такому вбожестві держить її дома. А. Тесл.

Діве́нна, ни, ж. Раст. Verbascum thapsus. Лв. 102. См. Гади́нник.

Ді́вер, ра и ді́верь, ря, м. Деверь, мужнин брат. Живе баба за дівером, лиха прикупивши. Ном. № 7507. Ум. Ді́верко. Ой як мені діверка братіком назвать. Мет. 159.

Діверів, рева, ве. Принадлежащий деверю, девернин.

Ді́верка, ки, ж. Жена деверя.

Ді́верко, ка, м. Ум. от ді́вер.

*Діви́зна, ни, ж. Имущество девушки, приданое. Розкладу, розвішаю свої згадки, як молода дівизну. С. Васильч.

Дівина́, ни, ж. Раст. Oenothera biennis. Лв. 100. *Царский жезл. А тих квіток… не кажи викидати, не годиться, це дівина. Лепкий.

Діви́н-вечір, чора, м. = Діви́ч-вечір. Мет. 156.

Діви́ця, ці, ж. = Ді́вчина. Зоря зоряниця, красная дівиця. Ном., стр. 292, № 53. Пішов у світлицю дак знайшов дівицю. Лавр. 21. Озвався царь до дівиці. Єв. Мр. VI. 22.

*Ді́вич, ча, м. Девственник. Сл. Нік.

Діви́ч-вечір, чора, м. Девичник. Чуб. 99. КС. 1883. II. 372. Невеселий дівич-вечір у нашої молодої. МВ. I. 41.

Дівич-вечіро́вий, а, е. Относящийся к девичнику. Крім ціх пісень співають ще на оченаші деякі з дівич-вечірових. Грин. III. 479.

Ді́ви́ще, щі, ж. = Ді́вчище. Желех.

Ді́вка, ки, ж. Девка, девушка. Гарна дівка, як засватана. Ном. № 4816. Тихо, тихо Дунай воду несе, а ще тихше дівка косу чеше. Мет. 14. Ді́вка у за́плітках, — у бо́втицях. Взрослая девушка, могущая уже выходить замуж. Шух. I. 32. 2) = раст. Медунка. Вх. Пч. I. 10. 3) Одно из созвездий: *Орел. Мнж. 148. Ді́вка з ві́драми. Созве-