здие Орла. Херс. Нік. Ум. Ді́вонька, ді́вочка. Мет. 125. Ув. Ді́вчище. Ач, яка здоровенна дівчище! Екатер. г.
Дівия́н, ну, м. Раст. Ononis hircina. Лв. 100.
Діво́йник, ка, м. Раст. Onobrychis sativa. Лв. 100.
Діво́ка, ки, ж. Раст. Cephalanthera bifolia. Лв. 97.
Ді́вонька, ки, ж. Ум. от ді́ва.
Дівосну́б, ба, м. = Дівошлю́б. «Посредники эти в делах жениха получают название… старост, бояр, послов, дивоснубов». Чуб. IV. 56.
Дівосну́бний, а, е. Относящийся к сватовству. Дівосну́бний сир. Обрядовое кушанье во время сватовства в Бельском у. Седл. губ. Чуб. IV. 64. См. Дівосну́б.
Діво́та, ти, ж. соб. Девушки. Сим. 234.
Діво́ха, хи, ж. = Діву́ля.
Діво́цтво, ва, с. 1) Девичество; девство. Левиц. Пов. 45. І дівоцтво своє, і худобу хочеш занапастити за таким харцизякою. Кв. II. 210. Кохалась я з одним козаком і заприсягалась нікому більш, як йому одному віддати моє дівоцтво. Стор. I. 34. 2) = Діво́та. *3) Девственность. Сл. Нік.
Діво́цький, а, е = Діво́чий. Грин. III. 224. Жаль мені русої коси і дівоцької краси. Мет. 152.
Діво́чий, а, е. Девичий. Єсть серце єдине, серденько дівоче, що плаче, сміється, як він того хоче. Шевч. 133. Проливав кров червону річками. То не кров, аж дівоча краса. Чуб. V. 7. Дівочий манастирь. Шевч. Діво́ча гімна́зія. Женская гимназия. О. 1861. I. 321. Дівчата з дівочої гімназії. О. 1862. II. 52. Діво́ча кров. Раст. Amygdalus nanna L. ЗЮЗО. I. 111.
Діво́чити, чу, чиш, гл. = Дівува́ти. І я навчусь по сьомій дитині дівочити. Ном. № 5301. Св. Л. 79, 128. Ном., стр. 102. Дівочили удвох з Мариною. Каменец. у.
Ді́вочка, ки, ж. Ум. от ді́ва.
Дівошлю́б (дівослю́б), ба, м. 1) Сват. 2) Название обряда сватовства в некоторых местностях, напр., в Кобр. у. Гродн. губ. Чуб. IV. 658. Дай мені, боже, од батенька вийти, до свекорка прийти, — бо вже мені докучили частії дівошлюби столи устилаючи, кубочки сповняючи. Рк. Макс. См. Злюбини.
Діво́щина, ни, ж. Имущество, приобретенное во время девичества. Дівощина зосталась. Черкас. у.
Дівува́ння, ня, с. Девичество, девичья жизнь. А жаль мені дівування, дівоцького прибірання. Чуб. V. 42. Дівува́ння здава́ти. Покидать девичество, выходить замуж. Маркев. 133. Ой у садочку, у садочку там голубка гуде, ой там Маруся дівування здає: Нате ж вам, дівочки, дівування моє! А вже ж я піду в жіночу раду, жінкам на пораду. Мет. 231. Ум. Дівува́ннячко. Г. Барв. 40. Грин. III. 478.
Дівува́ти, ву́ю, єш, гл. Девствовать, жить в девстве. Дідова дочка пішла заміж, а бабина і досі дівує та гордує. Рудч. Ск. II. 61.
Діву́ля, лі, ж. Грубо-ласк. Девушка. Не для тебе я зросла красная дівуля. Гол. I. 209.
Діву́нка, ки, ж. Раст. Gallium verum. Лв. 98. См. Боба́чик.
Діву́ся, сі, ж. Ласк. от ді́ва.
Діву́ха, хи, ж. = Діву́ля. Купила Олена сережечки зелені: як уділа у вуха — славна була дівуха.
Ді́вця, ці, ж. = Ді́вчина. У мене гарна дівця. НВолын. у.
Дівча́, ча́ти, с. Молодая девушка; девочка. Єв. Мр. V. 39. Грин. III. 176. Сидить дівча край віконця при великім смутку: покидає козак дівча, як голуб голубку. Мет. 41. Ум. Дівча́тко, дівча́тонько, дівча́точко. Мн. Дівча́та, дівча́тка, дівча́тонька, дівча́точка. Девушки, девочки. Що по нас, пане, старі баби стануть в полі свистіти; а по тобі, пане, молодиї дівчата зачнуть голосити. Макс. (1849). 61. Коли родяться більш хлопчики, ніж дівчатка — війна буде. Ном. № 13407.
Дівча́чий, а, е = Діво́чий. Чого ж голосиш там? чого нявчиш дівчачим голоском? Сніп. 21. Ой хлоп'яча біда — у некрути брати, а дівчача біда — нерідная мати. Чуб. III. 892. Дівча́чий бог. Шуточное название аиста. Лохв. у.
Ді́вчин, ді́вчинин, на, не. Девушкин. Що любив і кохав, собі дівчину мав як зіроньку ясну, та за дівчиними
