та за ворогами покидаю нещасну. Мет. 24. Ой ішов же я через дівчинині сіни. Чуб. III. 174.
Ді́вчи́на, ни, ж. 1) Девица, девушка, девочка. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Мет. 79. Дівчино моя зарученая, чого ж ти така засмученая? Мет. 72. Погуляла дівчиною років зо три. МВ. I. 7. 2) Также: Кра́сна ді́вчина. Название девушки, стоящей около ма́тері в игре в во́рона. Маркев. 71. 3) Ді́вчина з ві́драми. Одно из созвездий *Орел. Дещо. 37. Ум. Ді́вчинка, дівчи́нонька, дівчи́ненька. Грин. III. 388. Ой у полі криниченька, — орли воду п'ють, а вже ж мою да дівчинку до шлюбу ведуть. Чуб. Кохав козак дівчиноньку як батько дитину. Мет. 78. Мн. ч. не имеет, а в необходимых случаях употребляется мн. ч. от дівча́: дівча́та (см. Дівча́).
Ді́вчинка, ки, ж. Девочка. І дитинка в їх була, дівчинка як ясочка, свіжа й повна як гурочок. МВ. I. 8.
Ді́вчище, щі, ж. Ув. от ді́вка.
Дівчу́р, ра́, м. 1) Волокита, любитель девушек. Харьк. 2) Гермафродит женского рода. Е. З. VIII. 112.
Дігна́ти = Догна́ти.
Ді́готь, гтю, м. Деготь. Лучче пропить, ніж дігтю купить. Ном. № 11718. К. Дз. 120.
*Дігтеве́, о́го, с. Подать с дегтя. Сл. Яворн.
Дігтеви́й, дігтяни́й, а, е. Дегтярный.
Дігтя́р, ра́, м. Дегтярник. Дігтяр і смердить дігтем. Ном. № 7161.
Дігтяре́нко, ка, м. Сын дегтярника.
Дігтярі́вна, ни, ж. Дочь дегтярника.
Дігтя́рка, ки, ж. 1) Жена дегтярника. 2) Торговка дегтем.
Дігтя́рня, ні, ж. Дегтярный завод. У бору була дігтярня, де наш чоловік дьоготь гнав. Харьк.
Дігтя́рство, ва, с. Промысел и торговля дегтем.
Дігтя́рський, а, е. Относящийся к дегтярю́. Дігтярське діло — не легке діло. Волын. г.
Дігтярува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Заниматься дегтярным промыслом. 2) Торговать дегтем.
Дігтярчу́к, ка́, м. Мальчик лавочник у торговца дегтем.
Дід, да, м. 1) Дед. То ж мій дід — материн батько. Васильк. у. *З ді́да-пра́діда. Искони. Хот. у. Нік. 2) Старик. Стор. МПр. 77. Чуб. III. 109. Сердилась баба на діда, а дід того не знав. Ном. № 3473. Вежливость сельская требует, чтобы всякий молодой и средних лет человек называл ді́дом каждого старика. Чуб. VII. 355. 3) Нищий. Захтів у діда випросить хліба. Ном. № 4792. 4) Чучело на огородах, чтобы отпугивать птиц; то же башта́нний дід — на бахче. Сим. 200. 5) Род танца. Дай хліба — поскачу діда. Ном. № 12296. *Скоморох? 6) Раст. Cirsium lanceolatum Scop. 7) Сноп соломы или камыша, сложенный так, что половина вершками в одну сторону, а половина в другую. О. 1862. V. Кух. 29, 37. МУЕ. III. 56. 8) Род кушанья, приготовляемого из пшена и муки; то же, что и лемі́шка из ржаной муки. О. 1862. V. Кух. 37. 9) Діди́. а) Предки, деды. б) Поминовение усопших на Фоминой неделе. в) Тени по углам комнаты. Невеселі ті коротенькі пилипівчані дні… День похожий на вечір, а вечір на ніч. По закутках зрана до вечора стоять діди. Левиц. Пов. 42. Связанные попарно початки кукурузы, висящие как украшение в гуцульских хатах под образами. Шух. I. 100. Ум. Дідо́к, дідо́чок, діду́нь, діду́ньо, діду́нечко, діду́сь, Шевч. 206, діду́сик, діду́сьо, діду́сечко. Ув. Діди́ще, дідуга́, дідуга́н. Еней заснув і бачить снище: пред ним стоїть старий дідище. Котл. Ен. V. 7. *А ти, старий дідуга, ізігнувся як дуга. Нп.
*Діди́, дів, м. 1) Мн. от дід. За діді́в-пра́дідів. В давно прошедшие времена. Що я оце буду казати, було ще за дідів-прадідів. Полт. у. Г. Йов. 2) Маски. Напали на нас бандити і всі були в дідах. Киевщ., Сквирск. у. Д. Щербаківський. 3) Скоморохи. Почав викликати так, як викликають діди на ярмарках. Неч.-Лев. «Бурл.».
Діди́зна, ни, ж. Имение, наследованное от предков; в частности — наследство от деда. Дідизни було доволі — вічний покій предкам і дідам. ЗОЮР. I. 65. (Дворяне) кидають отчизну і свою дідизну, свої пасіки і левади. АД. II. 18.
