про землю. Ком. I. 18. См. Дознава́тися.
Дізрі́ти. См. Дозира́ти. Вх. Лем. 410.
I. Дій! меж. Выражает удивление и досаду. Дій його батькові! Хата. Дій його́ че́сти! Дій його́ ка́ту! Котл. Смотри пожалуйста! Экая диковина! Усе свої люде, а є між нами злодій! Дій його чести! на кого б то подумати? Кв. II. 281.
II. Дій, до́ю, м. Доение, удой. Чи буде ж у нас корова добра, як запрягать її? От німець держе корову для дою тіки, то й добра буде. Канев. у.
Ді́йво, ва, с. 1) Удой. Корова добра на дійво. Ромен. у. Полт. г. 2) Молоко, молочные продукты. Хата. 182. Дитина з колиски випаде, — дивись! Дай їй дійва. Екатер. г. Ум. Ді́а́вечко.
Ді́йка, ки, ж. 1) Сосок у коровы. 2) = Дійни́ця. Як надоїла повну дійку, взяла з неї молока і позамазувала корові дійки. ХС. VII. 452.
Ді́йливо, ва, с. = Ді́йво 2. Я коло дійлива ходила. Г. Барв. 259, 369.
Ді́йма, ми, ж. Предчуствие, весть, догадка? Венгер Руса не боявся, не мав тої дійми, бо він не чюв, шьо йде москаль вороними кіньми. Гол. II. 461.
Дійма́во, нар. Чувствительно, ощутительно, больно. Небави м почув я ту пеприязнь дуже діймаво. Франко.
Дійма́ти, ма́ю, єш, сов. в. дійня́ти, (дойня́ти), дійму́, меш, гл. 1) Донимать. Його а ні пуга, ні кій не діймають. Ганьбою не візьмеш, так силою діймеш. Ном. № 3893. 2) Понимать. Торочиш йому, аж піт тобі котить, а він нічого не діймає. 3) Добирать, добрать, дополучать, дополучить. Сам купив кобилу за шістьдесят, а продав за сорок, — цілих двадцять рублів не дойняв. Кобел. у. См. Доніма́ти. 4) Дійма́ти ві́ри, пра́вди. Верить, доверять. А козак добре дбає, на жінку не потурає, жінці віри не діймає. ЗОЮР. I. 216. Хиба ти йому доймаєш правди? Полт.
Ді́йна, прил. Дойная. Купити… дійну корову з телям. Кв. II. 163. І дійна корова у роскоші купається. Шевч. 103.
Дійна́рка, ки, ж. Загорода, где доят коров, овец, коз. Вх. Зн. 15.
Дійни́к, ку́, м. 1) = Дойня́к. Шух. I. 109, 212. 2) = Дійни́ця. Вх. Лем. 410.
Дійни́ця, ці, ж. Подойник. Грин. I. 146. Щоб дійниця не текла, а хазяйка весела була; щоб хазяйка не засипала, до корови рано вставала; щоб корова стояла та багато молока давала. (Замочування дійниці в Петрівку, в 1-й понеділок). Ном. № 254. Ум. Дійни́чка. Ном. № 334.
Дійня́ти, гл. См. Дійма́ти.
Ді́йсне, нар. Действительно, именно.
Ді́йсний, а, е. Действительный.
*Ді́йсність, ности, ж. Действительность.
Ді́йсно, нар. = Ді́йсне.
Дійти́, ся, гл. См. Дохо́дити, ся.
Ді́йшлий, а, е. 1) Зрелый, созревший. Ще ти дитя молоде, розумом не дійшле. Мет. 419. *2) Матерой. Сл. Нік.
I. Діл, до́лу, м. 1) Низ, долина. Як летіла ворона догори, то й кракала, а як на діл, то й крила опустила. Ном. Неси мене, сивий коню, горами, долами. Грин. III. 677. 2) Пол земляной. Сим. 2. Як мертва на діл повалилась. Шевч. 72. До-долу. На пол, на землю, до земли. Зсади хлопця до-долу. До-долу верби гне високі. Шевч. 26. Склонив головочку низько до-долочку. Чуб. Крикнув Швачка та на осаулу: із коней до-долу! ЗОЮР. Долина глибока, калина висока, аж до-долу віття гнеться. Мет. Ісус, нахилившись до-долу, писав пальцем. Єв. І. VIII. 6. Ум. Доло́к, долонько, до́лочко.
II. Діл, лу, м. 1) Часть, доля. В діл Матвієві пішла пасіка. Черниг. у. *2) Горный отрог, раздел. Berneker.
Ді́лання, ня, с. Действие.
I. Ді́лати, лаю, єш, гл. 1) Действовать. 2) = Ді́яти. Бог знає, що ділає. Ном. № 33.
*II. Ді́лати, ла́ю, єш, гл. (Галицк.). Действовать, оказывать действие, влияние. Желех.
*Ді́леник, ка, м. Арифм. Делимое. Сл. Нік.
Ділени́на, ни, ж. Дележ. МУЕ. III. 169.
Ділени́ця, ці, ж. Часть, пай, доля. См. Дільни́ця. К. Св. П. I. кн. М. XIV. 24. Господь — пай мій, займанщина, ділениця моя чиста. К. Псал. 30.
*Ді́лення, ня, с. = Ділі́ння. Сл. Нік.
