багато слів, що допомогають з'ясувати Етимології слів Російських[1], багато таких, що висловлюють думку наочніше ніж ті, якими зараз послуговуємось, [2] є навіть ті, що введені в мову Російську виразністю своєю могли б спричинитися до збагачення її.[3] Але повернемось до Малоросійської Граматки.
Початкові досліди ніколи не можуть бути довершеними. Граматка Малоросійського наріччя, яку видав п. Ол. Павловський, має також свої недоліки. Я відзначу деякі. В статті про прикметники Автор говорить, що найвищий ступінь утворюється додаванням до звичайного ступеня склада пре, й іноді склада наи, що трапляється зовсім навпаки. В цій статті згадує він, що найвищий ступінь утворюється також додаванням до звичайного ступеня слова изъ чорта або изъ чортового, изъ бисового сына; сумніваюсь, чи є хоча б одна мова, де вищість однієї речі над іншою позначалась би додаванням слова чортъ або чортовъ сынъ; вислів же зъ чорта дужый, зъ сучого сына гарна суть те саме, що й в Російській мові: чортъ знаетъ какъ силенъ, чудо какъ хороша.
На сторінці 13 в статті про займенники Автор пише таке:
| Н. | я, ты | |
| Р. | — — | |
| Д. | мини, тоби. |
Лінійка, що лежить під якимось словом, вказує, що й на цьому місці має бути таке саме попереднє слово; але будь-хто, хто знає хоч скільки Малоросійське наріччя, скаже, що займенники я і ты мають в родовому відмінку мене, тебе.
На сторінці 14 поміж займенниками мій, моя, моѣ, знаходиться слово ма, що не є займенником, а є третьою особою теперішнього часу однини дієслова маю, тобто имѣю.
На сторінці 15 пише він дієслово спивать у давньоминулому часі: спивувавъ, а на стор. 19 в тому ж часі дієслово ворошить: ворушовавъ, проте я посилаюсь на краян моїх, що давноминулого часу дієслова ці не мають, хоча й можуть набути форми його.
На сторінці 21 сказано, що Малоросіяне не мають ані минулого, ані теперішнього часу дієприкметників, а замінють їх відповідним часом дієслів із додаванням займенника той, то, т. е. тотъ, который. Але Автор, звісно ж, забув, що Малоросіяне мають слова: писаный, украденый, стоячій, лежачій.
Деякі слова пише неправильно, наприклад:
| вечера |
|
замість | вечеря | ||||||
| пайматка | паниматка | ||||||||
| ныдіть | нудыть | ||||||||
| хвостыкъ | хвастыкъ | ||||||||
| Бисъ-дерево | Божь дерево або Боже дерево |
Інші перекладає помилково, наприклад:
- ↑ Наприклад, роска, тобто розга, виразно вказує, що це є скорочення від ростка, тобто отростокъ, лѣторосль.
- ↑ Напр. пугачь, вечеря, недогарокъ, ятки які значно ближче до тямок, що з ними з'єднані, ніж з тим самим значенням: филинъ, ужинъ, огарокъ, лабазы.
- ↑ Напр. досвѣтокъ (час перед світанком) женихатся (строить куры, амуриться) майка (шпанська мушка, яку збирають у великій кількості Малоросіяни в Травні місяці) цокотать (зубами або чимось дзвінким, напр. склом о скло) та ін.
стой) мерщій (скорѣе) силькось (нѣтъ нужды) та ін., то ми побачили б одне з найчистіших наріч мови Слов'янської, можливо, саме те, що було пануючою мовою предків наших в часи Володимира.
