Перейти до вмісту

Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту/Старий Завіт/Псалтирь/49

Матеріал з Вікіджерел
Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту
Старий Завіт
Псалтирь 

пер.: І. Пулюй

Псальма 49
• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Псалом 48
Відень: Британське і заграничнє біблїйне товариство, 1912
ПСАЛЬМА 49.
Проводиреві хора, для синів Корея, псальма.

Слухайте се, всї народи; почуйте всї люде на землї.

 2. Сини людські як і сини мужів — старшин, разом багаті і вбогі.

 3. Уста мої скажуть мудре слово, і думкою серця мого помножу розум.

 4. Прихилю ухо моє до притчі, при гуслях відкрию загадку мою:

 5. Чому б то мусїв я боятись в день лиха, як обгорне мене несправедливість тих, що на здогін за мною,

 6. Котрі вповають на свої достатки, і великостю багацтва свого величаються.

 7. Нїколи не здолїє чоловік спасти брата свого, і не зможе дати викуп за него,

 8. (Бо дороге спасеннє душі їх, і тому мусить понехати на віки.)

 9. Щоб він жив на віки, і не бачив зотлїння.

 10. Бачить бо він, що розумні вмирають, що дурень і безумний разом пропадають, і достатки свої другим лишають.

 11. В них на думцї, що доми їх вічно стоять, і що домівки їх з рода в рід; вони називають країни своїми іменами.

 12. Але ж чоловік, що живе в повазї, не зостанеться; він зрівняється скоту, що на зарізь.

 13. Ся дорога для глупоти їх; а ті, що після них приходять, любуються їх думкою.

 14. Кладуть їх, як овець, в підземну країну, а смерть пасе їх; аж поки вранцї возьмуть верх над ними праведні, і підземна країна пожере постать їх, кожного далеко від домівки його.

 15. Та Бог спасе душу мою з рук підземної країни; він бо прийме мене.

 16. Не лякайся, коли чоловік обогатїє, коли зросте слава дому його.

 17. Бо, вмерши, не возьме нїчого з собою; не піде з ним пиха його до гробу.

 18. Чи він благословив душу свою за життя свого, і будуть люде славити тебе за те, що ти твориш добро собі,

 19. То все таки прийде вона до рідних батьків своїх; нїколи вже не побачать вони сьвітла.

 20. Чоловік, що має повагу, а розуму не має, зрівняєтья скоту, що на зарізь.

 Псалтирь 

1  ·  2  ·  3  ·  4  ·  5  ·  6  ·  7  ·  8  ·  9  ·  10  ·  11  ·  12  ·  13  ·  14  ·  15  ·  16  ·  17  ·  18  ·  19  ·  20  ·  21  ·  22  ·  23  ·  24  ·  25  ·  26  ·  27  ·  28  ·  29  ·  30  ·  31  ·  32  ·  33  ·  34  ·  35  ·  36  ·  37  ·  38  ·  39  ·  40  ·  41  ·  42  ·  43  ·  44  ·  45  ·  46  ·  47  ·  48  ·  49  ·  50  ·  51  ·  52  ·  53  ·  54  ·  55  ·  56  ·  57  ·  58  ·  59  ·  60  ·  61  ·  62  ·  63  ·  64  ·  65  ·  66  ·  67  ·  68  ·  69  ·  70  ·  71  ·  72  ·  73  ·  74  ·  75  ·  76  ·  77  ·  78  ·  79  ·  80  ·  81  ·  82  ·  83  ·  84  ·  85  ·  86  ·  87  ·  88  ·  89  ·  90  ·  91  ·  92  ·  93  ·  94  ·  95  ·  96  ·  97  ·  98  ·  99  ·  100  ·  101  ·  102  ·  103  ·  104  ·  105  ·  106  ·  107  ·  108  ·  109  ·  110  ·  111  ·  112  ·  113  ·  114  ·  115  ·  116  ·  117  ·  118  ·  119  ·  120  ·  121  ·  122  ·  123  ·  124  ·  125  ·  126  ·  127  ·  128  ·  129  ·  130  ·  131  ·  132  ·  133  ·  134  ·  135  ·  136  ·  137  ·  138  ·  139  ·  140  ·  141  ·  142  ·  143  ·  144  ·  145  ·  146  ·  147  ·  148  ·  149  ·  150