Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту/Старий Завіт/Псалтирь/78
| ◀ Псальма 77 | Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту Старий Завіт Псалтирь пер.: І. Пулюй Псальма 78 |
Псальма 79 ▶ |
|
Слухай, народе мій, науки моєї! Прихилїть ухо ваше до слів уст моїх!
2. Вітворю уста до приповістї, роскажу загадки з перед віків давних;
3. Про котрих ми чули і знаємо, і що їх розсказували нам батьки наші.4. Не втаїмо перед синами їх, будучим родам, звіщаючи хвалу Господа, і його потугу, і чудеса, котрі він сотворив.
5. Він бо поставив сьвідченнє своє в Якові, і положив закон в Ізраїлї, заповідаючи батькам нашим, щоб синам своїм переказали.
6. Щоб знав їх рід будучий, сини, що народитись мають, щоб і вони встали і синам своїм росказали,
7. Щоб на Бога вповали, і про дїла Божі не забували, і заповідї його сповняли,
8. І не були, як батьки їх, рід непокірний і ворохобливий, рід, що не статкував серцем, котрого дух не був вірний Богу.
9. Сини Ефремові, оружні сагайдачні, кинулись назад в день бою.
10. Не сповнили завіту Божого, і не схотїли ходити в законї його.
11. Забули дїла його і чудеса його, котрі явив їм.
12. Він сотворив чудеса перед батьками їх, в землї Египецькій, на полї Зоан.
13. Він роздїлив море, і дав їм перейти, звелївши водам загатою, як ті вали, стояти.
14. І провадив їх в день під хмарою, і цїлу ніч при сьвітлї огня.
15. Пробивав скелю в пустинї, і щедро, як з глибинї, напував їх.
16. Велїв потокам із скелї плисти, і водї річками збігати.
17. Вони ж не покидали проти його грішити, і Всевишнього в пустинї гнївити.
18. І скушали Бога в серцях своїх, просячи поживи для похотї своєї.
19. І говорили вони проти Бога, кажучи: Чи може Бог приготовити стіл у пустинї?
20. Бач, скелю пробив він, і бризнула вода, і заклекотїли потоки; чи зможе він дати хлїба? Або чи дасть мяса народові свому?
21. Тим то, як почув Господь, розгнївився і поломя запалало проти синів Якова, і гнїв піднявся проти Ізраїля.
22. Бо не вірили вони Богові, і не вповали на спасеннє його.
23. А все ж таки повелїв він в горі хмарам, і відчинив двері небесні,
24. І велівши, щоб падала манна на поживу їм, дав їм хлїба небесного.
25. Хлїбом сильних живився чоловік, страви післав їм подостатком.
26. Післав від сходу вітра з неба, і силою своєю пригнав вітра з полудня.
27. І велїв, щоб падало мясо між них, як порошня, і птаство піряте, як пісок морський,
28. І велїв падати серед табору їх, кругом домівок їх.
29. І їли до сита дуже, і доставив їм, чого забаглося.
30. Та ще не одвернулись від забаганок своїх, ще була страва їх в губах їх,
31. Як піднявся гнїв Бога на них, і став він губити зміж сильних їх, і повалив вибраних Ізраїлевих.
32. Та ще й тодї вони грішити не переставали, і в чудеса його не вірували.
33. І дав їм коротати днї свої в марнотї, і лїта свої в страху.
34. Коли вбивав їх, то шукали його і навертались, і благали Бога пильно.
35. І спогадали вони, що Бог скеля їх, і Бог всевишнїй — спаситель їх.
36. І притворялись перед ним устами своїми, і брехали язиком своїм.
37. Серце бо їх не статкувало перед ним, завіту його вірно вони не сповняли.
38. Але він змилосердився, він простив неправоту, і не запропастив їх; і часто одвертав гнїв свій, не дав попусту яростї своїй.
39. І спогадав, що вони тїло, вітер, що проходить, і не вертає.
40. Скілько то разів сердили вони його в пустинї, приводили в степах до смутку.
41. І знов, скушаючи Бога, завдали жалю сьвятому Ізраїля.
42. Не спогадали вони руки його, дня того, як вислобонив їх від гнобителя.
43. Як явив знаки свої в Египтї і чудеса свої на полях Зоан:
44. Він перемінив у кров ріки їх, так що не змогли пити води текуючої.
45. Допустив на них собачі мухи, щоб кусали їх, і жаби, щоб губили їх.
46. Плоди їх віддав гусеницям, і працю їх саранї.47. Виногради їх побив градом, а садовину-морву ожеледдю.
48. І віддав скотину їх градові, а отарі їх блискавкам.
49. Післав на них жар гнїву свого, лютість і ярість і горе, юрбу ангелів нещастя.
50. Дав попуст гнїву свому, не вберіг душі їх від смертї, і життя їх віддав чумі.
51. І побив всїх первороднїв в Египтї, первенцїв сили у Хамових шатрах.
52. І велїв народові свому, як вівцї, пускатись в дорогу, і вів їх, як стадо, в пустинї.
53. І провадив їх безпечно, нїчого було їм боятись; а ворогів їх море покрило.
54. І привів їх до гряницї сьвятинї своєї, до гори тої, котру здобула правиця його.
55. І порозганяв народи перед ними, жеребом розпаював наслїддє, і поселив у шатрах їх поколїння Ізраїлеві.
56. Але вони скушали і сердили Бога всевишнього, і сьвідчень його не додержували.
57. Відступили і спроневірились, як батьки їх, вивернулись, як лук зрадливий.
58. Розсердили його горбищами своїми, образами своїми вразили його.
59. Бог почув і розлютився, і зовсїм відкинув Ізраїля.
60. І покинув домівку Силомську, намет, що між людьми поставив його.
61. І віддав в неволю силу свою, і славу свою в руки напасників.
62. І віддав під меча нарід свій, і розлютився на наслїддє своє.
63. Огонь пожер молодцїв їх, а дївчатам їх не сьпівали весїльних;
64. Сьвященники їх полягли під мечем, а вдовицям їх нїколи було заплакати.
65. Тодї пробудився Господь, мов би спячий, як лицарь, що вином покріпившись, гукає.
66. І побив ворогів своїх на стрімголов, завдав їм вічний сором.
67. І погордував шатром Йосифа, і не вибрав поколїння Ефремового;
68. Тілько вибрав Юдин рід, гору Сион, що полюбив її.
69. І збудував він сьвятиню, як гора високу, як земля, що на віки утвердив її.
70. І вибрав Давида, слугу свого, і взяв його від отар овечих;
71. Із за кормлящих овець покликав його, пасти Якова, свій народ, і Ізраїля, наслїддє своє.
72. І він пас їх в чистотї серця свого, і розумними руками провадив їх.
1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33 · 34 · 35 · 36 · 37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45 · 46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53 · 54 · 55 · 56 · 57 · 58 · 59 · 60 · 61 · 62 · 63 · 64 · 65 · 66 · 67 · 68 · 69 · 70 · 71 · 72 · 73 · 74 · 75 · 76 · 77 · 78 · 79 · 80 · 81 · 82 · 83 · 84 · 85 · 86 · 87 · 88 · 89 · 90 · 91 · 92 · 93 · 94 · 95 · 96 · 97 · 98 · 99 · 100 · 101 · 102 · 103 · 104 · 105 · 106 · 107 · 108 · 109 · 110 · 111 · 112 · 113 · 114 · 115 · 116 · 117 · 118 · 119 · 120 · 121 · 122 · 123 · 124 · 125 · 126 · 127 · 128 · 129 · 130 · 131 · 132 · 133 · 134 · 135 · 136 · 137 · 138 · 139 · 140 · 141 · 142 · 143 · 144 · 145 · 146 · 147 · 148 · 149 · 150