Твори (Франко, 1956–1962)/15/Українська студентська мандрівка літом 1884 р.
◀ По-людськи | Твори в 20 томах Том XV Українська студентська мандрівка літом 1884 р. |
Народна пісня ▶ |
|
Сонце по небі колує,
Того щаслива дорога, |
Вступні уваги. Хоч то хронікар він ураз і поет,Та ще не пророк він про тоже:
Дня 27 липня. Дрогобич. Преславнеє місто Дрогобич — ади!Готицький костел катедральний,
Дня 28 липня. З Дрогобича до Східниці. З Дрогобича в гори три шляхи ведуть,Один лише простий — гляди ти! Дня 29 липня. Східниця. Урич. По місті ходить знає кожний, мабуть,По горах не так то легенько;
Дня 30 липня. Корчин. Із Урича в Корчин — верховинський шлях,Верховина, де жиють бойки,
Дня 31 липня. Околиці Корчина. Прекрасна околиця вдовж і вширінь!Гадюкою Стрий там хлюпоче. Дня 1 серпня. Бубнище. Що Бубнище славне, не відти пішло,Що бито тут Турка „як в бубен“;
Дня 2 серпня. Болехів. Через Гук перескакує Сукіль-ріка,Мов Дніпро той через пороги. Дня 3 серпня. Калуш. Залізниця свище! У Калуш помчитьУтомлену ходом мандрівку,
Дня 4 серпня. Станіславів. Хоч з польська зоветься, а все ж і тут Русь,І тліють вогні тут могучі; Дня 5 серпня. Станіславів. Хто Галич відвідати хоче за дня,Тому недалека дорога;
Дня 6 серпня. Коломия. Вітай живописно розлога оцеНад Прутом столице Покуття! Дня 7 серпня. Віче академиків[19]. На віче йде молодь. Радять вониНе про свою власну бідноту,
Дня 8 серпня. Делятин. Колись Делятин Богу був побратим,Тепер у шинкарській кишені. Дня 9 серпня. Делятин-Дора. І тут ми солярню підем оглядіть.В нас соли найбільші достатки,
Дня 10 серпня. Микуличин. От гори! Правдивий вже Bärenland[21] тут!Ведмеді тут ходять самопас, Дня 11 серпня. Майдан. Прекрасна дорога веде на Майдан,Там скляні оглянемо гути Дня 12—16 серпня. Чорногора. Вітай, Чорногоро! Піднебні шпиліВисоко під хмари зняла ти,
Дня 17 серпня. Жаб'є. Ось Жаб'є, гуцульська столиця. „Нема, —Мовляють, — села понад Жаб'є“. Дня 18 серпня. Устєріки. Із Жаб'я махнем понад ЧеремошомАж ген в Устєріки возами, Мандатор Грдлічка опришків поров Дня 19 серпня. Сокільська скала. На волю! На волю! По бистрій ріціГуськом їдуть добрі дараби. Дня 20 серпня. Вижниця. Про Вижницю, певно, не кожний чував,А Вижниця — то ж не дурниця!
|
——————
- ↑ Українська студентська мандрівка, що відбулася літом 1884 р., була коли не першою взагалі, то першою свідомо зорганізованою пробою товариської мандрівки української молоді. Першу таку мандрівку, без особливих приготовань, відбула купка укінчених гімназіястів літом 1883 р., і про неї реферував потім у студентськім кружку у Львові один з її учасників, Єронім Калитовський. Зацікавлення, збуджене його рефератом, дало привід до утворення студентського комітету для організації студентської товариської мандрівки літом 1884 р. Комітет на мою пропозицію уложив плян мандрівки, починаючи від Дрогобича через гірські місцевості Урич, Корчин і Бубнище, підгірські міста Болехів, Калуш, Станіславів, Коломию і Вижницю до Устєрік. У головних точках мандрівки, а власне в згаданих містах, мали відбутися музикально-деклямаційні вечірки з танцями, які, крім товариської забави, мали метою знайомити молодь із різними кругами української провінціяльної інтеліґенції так як сама мандрівка мала метою познайомити учасників із досить значною частиною нашого краю, його мальовничими місцевостями та його населенням. Як програму тої мандрівки, я уложив віршовану, a priori зложену хроніку, попереджену поетичним покликом, що заохочував молодь до устроювання подібних мандрівок. Між іншими стараннями комітет порозумівся також де з ким із української молоді в Києві, відки, як учасник мандрівки, приїхав Хведір Миколайчик, що тоді скінчив уже був київський університет і дав себе знати деякими науковими працями, з яких одна про Сіверську Русь (Чернигівщину), написана українською мовою, була друкована в „Зорі“, 1887 р.
Мандрівка зібрала досить значне число учасників і фактично дійшла в повнім своїм складі до Калуша, потрохи під моїм проводом. Там обняв провід у дальші місцевості В. Сіменович, але та друга частина мандрівки мала трохи інший склад і інший характер і відбулася без моєї участи. Для пам'яти подаю тут реєстр імен учасників першої частини мандрівки, яких власноручні підписи заховалися на обороті ілюстрованої окладки програми мандрівки, що заховалася в моїм посіданню: Теодоръ Николайчикъ, Іван Франко, Шухевич Микола, Ярослав Кулачковський, Дам'ян К. Лопатинський, Антін Березінський, Северин Мацюрак, Олександер Бобикевич, Теодор Яців, Іван Гриневецький, Володимир Лев, Олександер Богдан Кулачковський, Юліян Бачинський, Теофан Лукашевич, Омелян Константинович, Остап Качмарський, Вінкентій Яворський, Ярослав Бурачинський, Теодат Бачинський, К. Г. Врецьона і два поляки Aleksander Humnicki і Stanisław Badzynski. Програма видана була накладом комітету окремою брошурою 16 сторін малої 8-и. Дві останні сторони цієї брошури зайняті заявою комітету, а перших 11 містять поетичну частину. (Ів. Франко).
- ↑ Параплі (з франц.) — зонт від дощу
- ↑ Церква св. Юра.
- ↑ Касарня — казарма.
- ↑ Гицлівка — місце, де вбивають собак.
- ↑ Розуміється, ані прогульна на Гірку, ані проєктований комітетом вечерок із відчитом не відбулися. (Ів. Фр).
- ↑ Незвичайна мінеральна вода в Трускавці з нафтовим смаком, але без запаху. (Ів. Фр.).
- ↑ Ріпник — робітник, що добуває нафту.
- ↑ Яма — шахта, звідки добувають нафту.
- ↑ Діл — пасмо гір коло Дрогобича і Борислава.
- ↑ Іван Вагилевич — один із членів „руської трійці“, від якої починається літературне відродження в Галичині. Скоро, одначе, кинув він українську літературу і в 40-х рр. друкує поезії та наукові розвідки польською мовою. 1848 р. виступив в обороні польсько-української згоди і майже цілком перейшов до поляків. Писав праці про початки Слав'янщини і Польщі. Про цю працю натякує тут Франко.
- ↑ Гендляр — торговець.
- ↑ Камеральний — власність австрійської корони.
- ↑ Луч - промінь.
- ↑ Евген Желехівський — учитель гімназії в Станіславові, автор „Малоруско-німецкого Словара“. Розпочав це видання сам своїм коштом. Цінний цей „Словар“ був надрукований фонетичним правописом і спричинився до побіди фонетики в школах в Галичині. Літературну діяльність розпочав 1867 р.
- ↑ Блямаж — невдача.
- ↑ Асекурація — страховка.
- ↑ Друкар і видавець Білоус видавав цілий ряд лубочних видань, сонників і ін. Його видання розходилися дуже широко, майже по всіх селах Галичини.
- ↑ Академик — студент.
- ↑ Хосен — користь.
- ↑ Ведмежа сторона.
- ↑ Коряк — посуда.
- ↑ Довбуш — гуцульський опришок-розбійник, що про нього між народом багато легенд. „Довбушеве крісло“ — скеля в горах.
- ↑ Дараба — сплав.