Головна сторінка

Календар

7 травня

1829 — народився Степан Ніс, український фольклорист, етнограф, письменник
1861 — народився Рабіндранат Тагор, індійський бенгальський письменник, поет, драматург, Нобелівський лавреат (1913)
1865 — народився Марко Грушевський, український церковний діяч, педагог, етнограф, краєзнавець
1876 — народився Поль Ріве, французький лікар, етнолог
1941 — помер Христофор Барановський, громадський і державний діяч, фінансист, кооператор
1945 — померла Климентина Попович-Боярська, українська письменниця, громадська діячка
1954 — помер Остап Грицай, український поет, літературознавець, публіцист, перекладач

Вибрана проза

Володар. (Нью-Йорк, 1976) Нікколо Мак'явеллі
… Ті, що лиш при помочі фортуни з звичайних громадян стають володарями, осягають це з малими труднощами, але вдержуються з великими. На свому шляху не натрапляють на ніякі перепони, бо вони летять, мов на крилах. Та всі ці турботи зявляються пізніше, коли вже там усадовилися. Це ті володарі, що дістали державу або при помочі гроша, або з ласки того, що цю державу їм дає. Таке сталося багатьом у Греції у містах Йонії і Гелєспонту, де Дарій, для своєї безпеки і слави, посадив своїх володарів. Таке було і з тими цісарями, що з звичайних людей, через здеморалізованих вояків, доходили до влади. Ці володарі звичайно опираються на волі і щасті тих, що зробили їх великими, а ті обі речі є найнестійніші і найхимерніші. Ці володарі не вміють і не можуть утриматися на тому щаблі: не вміють, бо хто не є людиною великого розуму і прикмет, той не потрапить командувати; не можуть, бо не мають військових сил, які були б їм віддані і вірні. Врешті, держави що творяться зненацька, як усі інші речі природи, які родяться і швидко ростуть, не можуть мати таких звязків і коріння, щоб їх не змів перший буревій. Отож ті, — як сказано, — що зненацька стали володарями, не мають стільки сприту, щоб уміти затримати те, що їм фортуна дала, ані щоб створити згодом ті підстави, які інші мали вже передтим, поки стали володарями.

читати далі…

Вибрана поезія

Борис Грінченко

Під хмарним небом. (Львів, 1893)

*^**

Пий кубок життя, поки пєтьця
І пий ти його аж до дна,
Бо прийде той час, не минетьця, —
Що в йому не буде вина.

Кохай, поки серце кохає,
Усе за кохання віддай,
Бо все на цїм сьвітї зникає —
Й коханню колись буде край.

Працюй поки руки не впали,
Одвічний ори переліг,
Щоб засїви білші зростали
Для внуків далеких твоїх.

Борись, поки сила сягає,
Як прийдуть злигоднїї днї:
Борня наші сили зміцняє,
Мета єсть і щастя в борнї.

Працюй і борися на сьвітї,
Найбілше-ж люби і кохай
І що-б нї почав ти робити, —
Любовю усе ти вінчай.

Пий кубок життя, поки пєтьця,
І пий ти його аж до дна,
Бо прийде той час, — не минетьця
Що в йому не буде вина!