Книга пісень (1892)/З подорожі до Гарца/Ільза

Матеріал з Вікіджерел
Книга пісень
Гейнріх Гейне
З подорожі до Гарца
Ільза

пер.: Леся Українка
• Інші версії цієї роботи див. Ільза Львів: Товариство ім. Шевченка, 1892
Ільза.

Зовуся я Ільза принцесса,
Зовуть Ільзенштейном мій дім;
Хто щастя захоче дізнати, —
До мене в мій замок ходім!

Головоньку там тобі змиє
Джере́ло ясно́ї води,
Там всі свої жалі забудеш, —
Мій смутний молодче, ходи!

Впадеш там в кохані обійма
На білиі груди мені,
І мріями будеш літати
У давні часи чарівні.

Я так тебе пестити буду,
Тебе покохаю сама,
Як владаря Гейнріха сво́го, —
Вже ж Гейнріха мо́го нема.

Хай мертві лежать в домовині, —
Живим треба в світі пожить;
А я ж бо вродлива, мов квітка,
І серце веселе тремтить.

Ходи лиш до мене до замку,
З кришталю мій замок ясни́й,
Там лицарі й панни і джури
Заводять таночок дивний.


Шумлять там шовкові убрання,
Залізні остроги дзвенять,
Там карлики грають у сурми,
Там бубни й сопілки бренять.

Як Гейнріха, владаря свого,
Отак я й тебе обійму; —
Як сурма було загукає,
Затулюю вуха єму!…

Л. У.