Книга пісень (1892)/На дворі негода страшенна…
| ◀ Блідий осінній місяченько… | Книга пісень Поворіт до дому На дворі негода страшенна… пер.: Леся Українка |
Гадають усі, що я сохну… ▶ |
|
31.
На дворі негода страшенна,
Сніг, дощ, лютий вітер гуде;
Сижу край вікна я, дивлюся:
Немов хтось у темряві йде.
Блищить одинокеє світло
І в темряві тихо зника,
З ліхтариком, певне, до дому
Іде стара ненька яка.
Я думаю, масло та яйця
Несе вона в коші, муку.
Спече періжок, нагодує
Свою величеньку дочку.
Дочка лежить дома на кріслі
І жмурить очиці своі;
Злотистиі кучері впали
На личенько гарне єї.
Л. У.