Книга пісень (1892)/По валах у Саламанці…
| ◀ Ох, се знов ті самі очі… | Книга пісень Поворіт до дому По валах у Саламанці… пер.: Леся Українка |
Я бачу, що ти вже мене покохала… ▶ |
|
82.
По валах у Саламанці
Тихий вітер повіває,
Літнім вечером зо мною
Люба донна похожає.
І єї стрункую постать
Мої руки обіймають,
Мені чутно, як зітхання
Груди горді їй здіймають.
Понад нами в темних липах
Вітер шепче полохливо,
Сни лихі бренить струмочок
Таємничо і журливо.
„Ох, sennora! серце чує, —
Хутко маю мандрувати,
І по мурах саламанських
Більше нам не похожати!
Л. У.